Можливо, саме через таку різноманітність властивостей навколо продуктів бджільництва сформована велика кількість міфів, які не завжди відповідають дійсності. Редакція AgroPortal.ua вирішила розвінчати деякі з них.
Міф 1. Мед не можна нагрівати
«Якщо мед нагріти вище 60 градусів, то він не те що не корисний, а навіть дуже шкідливий для здоров'я, адже фруктоза, що міститься в ньому, перетворюється на хімічну речовину оксиметилфурфурол, і ця речовина завдає шкоди в першу чергу шлунку, стравоходу і всьому організму в цілому», — розповідають власники бджолиної пасіки Віталій та Марина Мостові.
Міф 2. Неоднорідний колір меду — ознака низької якості
«Колір меду не є стабільною ознакою, на основі якої можна визначати якість продукту, — розповідає голова правління ГО «Всеукраїнське братство бджолярів України» Тетяна Васильківська. — На колір меду впливають різні фактори, які не знижують його якості. Мед, зібраний з одних і тих самих медоносів, може мати різне забарвлення, і тому його не можна забраковувати тільки за показником кольору. Крім того, колір меду залежить від рослин, з яких він зібраний. Барвні речовини меду — це рослинні пігменти, що перейшли в мед разом із нектаром. На колір меду також впливають місцевість збору і сезон, стан стільників. Під час кристалізації меди можуть світлішати, а деякі, навпаки, — ставати темнішими. Також колір меду залежить від умов його зберігання і впливу температурного фактору. Що нижче рН меду і більший вміст азотистих речовин, то більше темніє мед внаслідок нагрівання. Зберігання меду без світла за температури нижче 10 градусів практично не впливає на колір. А під дією сонячних променів інтенсивність забарвлення поступово зменшується».
Міф 3. Від меду можна погладшати
Солодкість меду дають натуральні глюкоза і фруктоза в його складі. Вони належать до класу простих вуглеводів, які легко і повністю засвоюються організмом, а не «відкладаються» на фігурі жировими складками. Бджолиний нектар прискорює процес обміну речовин, підсилює метаболізм. З цієї причини його вживання вважається «фішкою» численних дієт.
Міф 4. Рідкий мед кращий, ніж закристалізований
«Рідкий мед просто красивіше виглядає, ніж кристалізований, а за своїми лікувальними властивостями вони однакові», — стверджують власники бджолиної пасіки Віталій та Марина Мостові.
Міф 5. Мед псує зуби
«Нормалізована добова норма меду позитивно впливає на зуби людини, бо мед сприяє руйнуванню каріозних утворень на зубах. Хоча мед солодкий та липкий, у ньому міститься перекис водню, який після розчинення меду в їжі або напої вивільняється і має антибактеріальний ефект. Своєю чергою, перекис водню перешкоджає виробленню компонента, завдяки якому бактерії можуть прикріплюватися на емаль зубів», — розповідає лікар-стоматолог Володимир Васильчук.
Міф 6. Сильний аромат — ознака якісного меду
«Запах або аромат меду — важлива ознака його якості. Якісний мед має специфічний приємний аромат, що переважно залежить від ароматичних речовин, які містяться у квітках рослин-медоносів, — констатує голова правління ГО «Всеукраїнське братство бджолярів України» Тетяна Васильківська. — Кожен сорт меду має специфічний, властивий лише цьому сорту квітковий аромат. Наприклад, гречаний, липовий — добре виражений квітковий, а соняшниковий — слабкий квітковий. Квітковий аромат меду зникає внаслідок тривалого й інтенсивного нагрівання, додавання штучно інвертованого цукру, а також після згодовування бджолам цукрового сиропу. Аромат може служити критерієм для бракування меду, коли присутні невластиві меду запахи. Крім того, мед швидко і легко сприймає запахи зовнішнього середовища, тому зберігати його потрібно в чистій тарі і в провітрюваних приміщеннях, подалі від речовин і продуктів із сильним запахом. Фальсифікований мед — мед із домішками цукру — не має аромату.
Міф 7. Бджолиний нектар буває рідким увесь рік
«Увесь рік рідким може бути лише мед з акації. Мед із різнотрав'я вже через три тижні кристалізується, соняшниковий мед кристалізується набагато швидше за інші — вже через 2-3 тижні його поверхня затвердішає. Тому, якщо взимку ви побачите на вітринах магазинів рідкий соняшниковий чи з різнотрав'я мед, то в жодному разі не купуйте такий», — рекомендують власники бджолиної пасіки Віталій та Марина Мостові.
Міф 8. Мед треба їсти, коли захворів
Мед варто їсти не тільки тоді, коли хворіємо, а перш за все, для того щоб не захворіти. Адже він не тільки смачний, але ще й має сильну протизапальну, антибактеріальну, антиоксидантну та загальнозміцнювальну дію. Саме тому людям варто звертати більше уваги на мед як на дієтичний продукт харчування.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

Пасічники відмічають непоганий урожай меду цього року.

Шпинат давно став символом здорового харчування, однак навколо цієї культури досі існує чимало міфів — від складності вирощування до користі та потенціалу для бізнесу.

Пасічники проводять перше відкачування меду, яке дає можливість робити прогнози про обсяги збору.

Оновлені правила маркування меду почали діяти з 14 червня 2026 року в Європейському Союзі.

У Мирогощанському аграрному фаховому коледжі на Рівненщині запрацювало соціальне підприємство MadBee, де студенти не лише навчаються бджільництву, а й здобувають практичний досвід ведення власного бізнесу.

Для ГО «Всеукраїнське Братство Бджолярів України», яка працює з 2005 року, війна стала найбільшим викликом, але не зупинила нашого розвитку. Сьогодні ми не просто захищаємо постраждалі від війни пасіки — ми формуємо світовий порядок денний у галузі.

Капуста броколі давно вийшла за межі модного овочу й упевнено закріпилася у раціоні прихильників здорового харчування. Водночас навколо цієї культури досі існує чимало суперечливих тверджень — від користі заморожування до впливу на профілактику захворювань і складності вирощування.

Поки існуватимуть бур’яни, серед агровиробників укорінюватимуться міфи щодо застосування гербіцидів. Деякі твердження дійсно мають підґрунтя, натомість певні сталі тези не мають ані натяку на правду.

Рішення Європейської комісії про впровадження прямих дотацій на бджолосім’ї є важливим кроком у підтримці бджолярів і захисті бджіл — ключових запилювачів, від яких залежить продовольча та екологічна безпека Європи.
