Уряд має намір підвищити податки з метою збільшення наповнення бюджету, однак це може мати зворотний ефект.
Таку думку висловили експерти та аналітики виданню «РБК-Україна».
Як зазначив старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай, озвучене у планах підвищення ПДВ до 23%, за розрахунками, принесе в держбюджет додатково 93 млрд грн на рік, 5% військового збору для найманих працівників — 90 млрд грн, військовий збір для ФОП третьої групи — 33 млрд грн. При цьому він припускає, що після підвищення кількість платників може зменшитись.
Крім того, підвищення акцизу на пальне, зазначив експерт, має додати до бюджету поточного та наступного року 20 млрд грн і 60 млрд грн відповідно. Але і цих коштів може не вистачити.
«Оскільки зміни до податкового законодавства можуть набути чинності лише в другій половині року, цьогоріч податкових надходжень може забракнути, щоб закрити базову потребу у 200 млрд грн…», — вважає Гайдай, зазначивши, що уряду доведеться шукати кошти через зовнішні запозичення.
В Українському союзі промисловців та підприємців попереджають: збільшення ставок ПДВ та військового збору може мати негативний вплив на бізнес, оскільки відбудеться збільшення витрат на його ведення. Так, підвищення ПДВ безпосередньо збільшує вартість товарів та послуг для кінцевих споживачів, що може призвести до зменшення попиту. Підвищення військового збору до 5% також збільшить податкове навантаження на доходи бізнесу, що вплине на їхню рентабельність.
«Підвищення податків потягне за собою ріст цін на товари і послуги. За умов, коли платоспроможність населення є низькою, така ситуація може призвести до падіння попиту на товари із доданою вартістю вітчизняного виробництва, або ж відбуватиметься подальше заміщення їх на імпортні, більш дешеві. За такого сценарію очікується зниження загальних обсягів виробництва та продажу через зменшення попиту, що може нівелювати очікувані додаткові надходження», — аргументує очільник УСПП Анатолій Кінах.
Про те, що підвищення податків може не досягти бажаного результату зі збільшення доходів бюджету і стати додатковим поштовхом для переходу бізнесу в тінь, зазначила директорка Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко. Вона уточнила, що ЄБА поки не має офіційної позиції щодо планів підвищення податків, оскільки досі відсутній відповідний законопроєкт і невідомі остаточно визначені розміри змін. І припустила, що у бізнеса думки з приводу підвищення податків будуть різні.
Водночас про відсутність очевидних переваг для бізнесу від урядових податкових ініціатив говорять опитані виданням експерти «Українського клубу аграрного бізнесу».
Там побоюються, що в умовах розповсюдженої практики блокування податкових накладних підвищення ставки ПДВ для аграріїв (яка наразі складає 14%) означатиме ризики недоотримання додатково 2-3% обігових коштів, які є критично важливими для аграріїв, зокрема у період збирання врожаю.
Попереджають в УКАБ і про потенційні ризики перетікання бізнесу в тінь.
Аграрії упевнені, що короткострокові виграші для державного бюджету від підвищення податків матимуть наслідком стратегічні втрати для бізнесу. Кількість суб'єктів господарювання, які спроможні генерувати прибуток і платити підвищені податки, зменшується з кожним днем, з кожним «прильотом». Це означає, що з часом платити податки може бути просто нікому. Тож досягати сьогоднішніх цілей держави варто з урахуванням завтрашніх перспектив бізнесу.

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

ТОВ «МІНЕРАЛІС», що входить до групи компаній Prometey, у 2022 році заявило до відшкодування 41 млн грн ПДВ. Податкова відмовила, і компанія звернулася до суду.

Сільгоспвиробники України станом на 29 вересня поточного року засіяли озимими культурами 2,61 млн га, або 41,4% прогнозованих площ.

Запровадження додаткових податків у нинішніх умовах є недоцільним, оскільки держава має підтримувати бізнес, що працює.

Українські аграрії станом на 28 вересня 2026 року зібрали основні сільгоспкультури з 10,68 млн га, що складає 53,5% прогнозованих площ. Загальний обсяг зібраної продукції становить 43,05 млн т.

Спілка українських підприємців (СУП) виступає проти підвищення податків для фінансування механізму страхування та компенсації воєнних ризиків.

Однією з основних проблем є розвиток громад, у яких працюють фермерські господарства. Оренда землі, а не її купівля, може допомогти громаді отримувати більше коштів, які можна спрямувати на розвиток того чи іншого села, а відтак і покращити життя їх мешканців.

Україна переходить до нової моделі регулювання ветеринарних лікарських засобів, важливою частиною якої є повноцінне впровадження належної виробничої практики – Good Manufacturing Practice, GMP.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до Верховної Ради України з проханням підтримати законопроєкту №15522, який передбачає запровадження тимчасового мораторію на застосування вивізного мита на насіння окремих видів олійних культур.

Інтегральний показник Індексу інвестиційної привабливості України дещо зріс у 2025 році та склав 2,70 бала з 5 можливих (2,49 бала у 2024 році).

Кабмін схвалив законопроєкт про підвищення акцизів на пальне.