Уряд має намір підвищити податки з метою збільшення наповнення бюджету, однак це може мати зворотний ефект.
Таку думку висловили експерти та аналітики виданню «РБК-Україна».
Як зазначив старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай, озвучене у планах підвищення ПДВ до 23%, за розрахунками, принесе в держбюджет додатково 93 млрд грн на рік, 5% військового збору для найманих працівників — 90 млрд грн, військовий збір для ФОП третьої групи — 33 млрд грн. При цьому він припускає, що після підвищення кількість платників може зменшитись.
Крім того, підвищення акцизу на пальне, зазначив експерт, має додати до бюджету поточного та наступного року 20 млрд грн і 60 млрд грн відповідно. Але і цих коштів може не вистачити.
«Оскільки зміни до податкового законодавства можуть набути чинності лише в другій половині року, цьогоріч податкових надходжень може забракнути, щоб закрити базову потребу у 200 млрд грн…», — вважає Гайдай, зазначивши, що уряду доведеться шукати кошти через зовнішні запозичення.
В Українському союзі промисловців та підприємців попереджають: збільшення ставок ПДВ та військового збору може мати негативний вплив на бізнес, оскільки відбудеться збільшення витрат на його ведення. Так, підвищення ПДВ безпосередньо збільшує вартість товарів та послуг для кінцевих споживачів, що може призвести до зменшення попиту. Підвищення військового збору до 5% також збільшить податкове навантаження на доходи бізнесу, що вплине на їхню рентабельність.
«Підвищення податків потягне за собою ріст цін на товари і послуги. За умов, коли платоспроможність населення є низькою, така ситуація може призвести до падіння попиту на товари із доданою вартістю вітчизняного виробництва, або ж відбуватиметься подальше заміщення їх на імпортні, більш дешеві. За такого сценарію очікується зниження загальних обсягів виробництва та продажу через зменшення попиту, що може нівелювати очікувані додаткові надходження», — аргументує очільник УСПП Анатолій Кінах.
Про те, що підвищення податків може не досягти бажаного результату зі збільшення доходів бюджету і стати додатковим поштовхом для переходу бізнесу в тінь, зазначила директорка Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко. Вона уточнила, що ЄБА поки не має офіційної позиції щодо планів підвищення податків, оскільки досі відсутній відповідний законопроєкт і невідомі остаточно визначені розміри змін. І припустила, що у бізнеса думки з приводу підвищення податків будуть різні.
Водночас про відсутність очевидних переваг для бізнесу від урядових податкових ініціатив говорять опитані виданням експерти «Українського клубу аграрного бізнесу».
Там побоюються, що в умовах розповсюдженої практики блокування податкових накладних підвищення ставки ПДВ для аграріїв (яка наразі складає 14%) означатиме ризики недоотримання додатково 2-3% обігових коштів, які є критично важливими для аграріїв, зокрема у період збирання врожаю.
Попереджають в УКАБ і про потенційні ризики перетікання бізнесу в тінь.
Аграрії упевнені, що короткострокові виграші для державного бюджету від підвищення податків матимуть наслідком стратегічні втрати для бізнесу. Кількість суб'єктів господарювання, які спроможні генерувати прибуток і платити підвищені податки, зменшується з кожним днем, з кожним «прильотом». Це означає, що з часом платити податки може бути просто нікому. Тож досягати сьогоднішніх цілей держави варто з урахуванням завтрашніх перспектив бізнесу.

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

У період розпалу жнив у портах Великої Одеси через атаки ворога по інфраструктурі та суднах повністю заблоковано експорт агропродукції. Сьогодні ситуація набагато критичніша за 2022 рік, адже зараз сільгоспвиробникам потрібні обігові кошти водночас і на посівну, і на покриття боргових зобов'язань перед банками. Але аграрії не можуть отримати перші кошти від реалізації урожаю.

Приблизно кожен третій засіб захисту рослин (ЗЗР), що потрапляє на український ринок, може бути фальсифікатом. Ці підробки завдають багатомільярдних збитків економіці, підривають розвиток легального ринку, створюють ризики для довкілля та становлять загрозу для безпеки харчових продуктів.

Державна податкова служба (ДПС) України готує покрокову інструкцію для бізнесу щодо застосування порядку тимчасового звільнення від виконання податкових обов’язків у разі виникнення форс-мажорних обставин.

Уряд Молдови представив проєкт податкової політики на 2027 рік, який передбачає збереження пільгової ставки ПДВ у розмірі 8% для соціально важливих товарів, а для низки інших категорій, зокрема сільського господарства, HoReCa, сфери розміщення та туризму, — встановлення ставки 12%.

Компанія «Контінентал Фармерз Груп» за перше півріччя сплатила 801 млн грн податків до бюджетів усіх рівнів.

Міжнародний валютний фонд оновив документ, який визначає структурні маяки для України.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) очікує від оновленого складу Кабінету Міністрів системного діалогу, прогнозованості регуляторних змін, продовження курсу на євроінтеграцію та забезпечення верховенства права.

Інтегральний показник Індексу інвестиційної привабливості України дещо зріс у 2025 році та склав 2,70 бала з 5 можливих (2,49 бала у 2024 році).

Кабмін схвалив законопроєкт про підвищення акцизів на пальне.