Петицію із закликом якомога швидше впровадити систему економічного бронювання зареєстровано 22 травня на сайті Президента України.
Про це говориться у повідомленні Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА).
В об'єднанні зазначили, що український бізнес розуміє і усвідомлює потребу війська у людях та підтримує укомплектування ЗСУ, а також активно долучається до забезпечення як існуючих, так і новостворених бригад, допомагає родинам мобілізованих, сплачує податки тощо.
«Проте вже який час кадрове питання, питання пошуку людей є топпитанням та знаходиться в топі проблем, з якими стикаються підприємці по всій Україні. І одна з причин такої ситуації — мобілізація людей. Безумовно, додаються ще міграція та інші фактори. Проте, коли мають місце такі ситуації як мобілізація співробітника, який є критичним для бізнес-моделі підприємства, це не лише ускладнює роботу компанії (а, відповідно, сповільнює і ріст економіки), але і наближає таке підприємство до закриття», — пояснюють в асоціації.
Такими діями, вважають в ЄБА, держава не дозволяє компанії працювати далі, адже оперативно замінити в цих умовах критичних для функціонування бізнесу фахівців практично неможливо.
«Відповідно, бізнес просить державу все ж дозволити працювати — аби врятувати підприємства від закриття, від додаткових до існуючих труднощів, яких можна уникнути, врятувати українців від звільнень тощо. Адже найгіркішим буде усвідомити, що два з половиною роки роботи підприємства в умовах війни, всупереч всім можливим законам бізнесу і здоровому глузду, все одно призведуть до його закриття. Та не через дії ворога, а через непродуману політику власної держави», — пояснюють в асоціації.
Бізнес просить владу зробити мобілізацію більш прогнозованою. І в цьому ключі питання економічного бронювання виглядає як інструмент, який вартує того, щоб бути розглянутим.
На думку бізнесу ЄБА, визначення безпосередньо самим бізнесом тих співробітників, які є критичними для продовження ефективної діяльності підприємства в умовах війни, допоможе сповільнити велику хвилю проблеми кадрів, яка щомісяця все більше накриває бізнес, що працює в Україні. До того ж допоможе продовжити роботу в непростих воєнних реаліях.
В асоціації висловили сподівання, що голос бізнесу буде почуто, і вказали посилання на петицію.

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

Війська рф учора, 25 жовтня, атакували три агропідприємства у Чернігівській області.

Кабінет Міністрів України на засіданні 23 жовтня створив Координаційний центр з організації бронювання, уточнив визначення критичності та ініціював перегляд галузевих і регіональних критеріїв критичності з урахуванням нових вимог.

Сільгоспвиробники активно подають через Державний аграрний реєстр (ДАР) заявки для визначення підприємств агропромислового комплексу критично важливими.

На тлі системних трансформацій підприємства харчової та переробної промисловості стикаються з безпрецедентними викликами: від гострого дефіциту робітничих кадрів до складного пошуку балансу між очікуваннями працівників і платоспроможністю бізнесу.

Кабінет Міністрів УКраїни ухвалив постанову, яка дозволить підприємствам, що постраждали від російських атак, зберігати митні спрощення та статус авторизованого економічного оператора.

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький назвав основні напрямки роботи, які сформувались після 100 днів на посаді.

Агробізнес — це не лише врожай. Це стратегія, цифри та ефективне управління. Як контролювати витрати, підвищувати рентабельність і розвивати агропідприємство в умовах невизначеності?

Спілка українських підприємців закликає уряд оприлюднити остаточний текст змін до правил бронювання військовозобов’язаних і не посилювати обмеження без оцінки наслідків та консультацій із бізнесом.

Український бізнес стурбований поширеною в публічному просторі інформацією щодо можливих змін до чинного порядку бронювання військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств.

Україна переходить до нової моделі регулювання ветеринарних лікарських засобів, важливою частиною якої є повноцінне впровадження належної виробничої практики – Good Manufacturing Practice, GMP.