Бізнес визначив ключові умови ефективної кліматичної політики в Україні

Про це говориться у повідомленні ЄБА. 

Зазначається, що з початку 2024 року були опубліковані для громадського обговорення чотири важливі проєкти нормативно-правових актів:

• Стратегія формування та реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2035 року та операційний план її виконання на 2024-2026 роки;
• Законопроєкт про основні засади державної кліматичної політики;
• Національний план з енергетики та клімату;
• Стратегія впровадження системи торгівлі квотами (СТВ) до 2033 року та операційний план її виконання на 2024-2026 роки.

В асоціації закликали уряд не поспішати із запровадженням СТВ та забезпечити проведення регулярного діалогу із бізнесом щодо параметрів запуску та функціонування майбутньої стратегії.

«СТВ — це європейське зобов’язання України, визначене і в Угоді про асоціацію з ЄС, і в Плані Ukraine Facility. Водночас у жодному з них не встановлені терміни, коли СТВ має запрацювати в Україні. На думку бізнесу, пропонований урядовцями запуск пілотної фази у 2026 році не є реалістичним, адже дані про фактичні викиди СО2 у результаті діяльності підприємств, які є основою для побудови системи та її ключових елементів, відсутні», — пояснюють в асоціації.

І додають, що на період воєнного стану зупинено подання звітності про викиди СО2 в межах системи МЗВ. Відновити обов’язкове звітування планується лише у 2025-2026 роках (ЄС вимагає зробити це до кінця II кварталу 2025 року), однак таке відновлення висуває низку викликів організаційного характеру, серед яких складність верифікації на підприємствах, які перебувають у безпосередній близькості до зон бойових дій та є об’єктами атак російських військ. 

Експертна спільнота (міжнародні проєкти, бізнес) неодноразово наголошувала, що для якісного визначення таких параметрів СТВ як розподіл квот, встановлення верхнього ліміту викидів обов’язково потрібно мати дані про викиди від підприємств щонайменше за три роки. 

Крім того, запровадження СТВ не звільнить українських виробників, що експортують продукцію до ЄС, від необхідності сплачувати СВАМ (механізм прикордонного вуглецевого коригування) та призведе до суттєвого підняття собівартості всієї продукції.

«Навантаження на експортно орієнтовані галузі промисловості внаслідок впровадження СТВ може значно перевищувати фінансовий ефект СВАМ. Відтак СВАМ має розглядатись окремо від СТВ, і спроби впровадження СТВ в терміни до початку дії фінансових зобов’язань СВАМ у 2026 році можуть призвести до колапсу підготовки і до СВАМ, і до СТВ з огляду на обмежені ресурси державних органів та бізнесу», — підкреслюють у ЄБА.

Крім того, запровадження СТВ призведе до підняття вартості електроенергії, цементу, сталі та низки інших груп продуктів, які критично важливі під час війни та відновлення. 

Як вважають експерти, Україні слід сприяти досягненню застосування СВАМ до України за декларативним принципом. Чинне регулювання CBAM дозволяє ЄС прийняти до уваги виключні й неспровоковані події, які спричинили руйнівні наслідки для економіки та індустріальної інфраструктури країни, що експортує до ЄС товари, охоплені СВАМ. Тобто фактично це буде той же підхід, як і для решти країн, але без стягнення плати за викиди. 

Водночас, на думку фахівців ЄБА, Мінекономіки слід розпочати розробку українського механізму СВАМ для імпорту продукції з третіх країн.