переробка зерна

Рівненська фабрика «Віліс» відкрила нову лінію з виробництва макаронних виробів швидкого приготування.

У виробників круп є певні побоювання щодо зменшення агровиробництва. Для них головна культура — овес, який вирощується в регіонах, постраждалих від окупації чи бойових дій. Тож, скоріше за все, з ним будуть певні питання.

Група компаній «ОККО» (OKKO Group) планує восени 2023 року розпочати будівництво в західних областях України заводу з агропереробки та проєкт відновлюваної «зеленої» енергетики вартістю близько $120 млн і $200 млн відповідно.

Потужний завод із переробки кукурудзи зводять у Черкаській області.

ТзОВ «Самбірський елеватор» (Львівська обл.) має великі перехідні залишки з минулого сезону — близько 1 тис. т.

ТОВ «Екоінвест Прикарпаття» взяло в оренду на 10 років земельну ділянку площею 12 га у м. Бурштин Івано-Франківської області для будівництва переробного підприємства.

Обсяг переробки майбутнього біотенального заводу, який ПрАТ «Газтранзит» планує збудувати на Одещині, — до 100 тис. т пшениці на рік, що складає 7% її валового збору в області.

Сьогодні в Україні немає жодного сучасного технологічного заводу з біопереробки, але сировинний потенціал і потреба ринку є аж на 30 підприємств.

Переробка 30-50% сировинного експорту може забезпечити Україні щорічний приріст валютної виручки на $30 млрд і додаткове зростання ВВП приблизно на 5%, а також створити в аграрному секторі близько 25-30 тис. нових робочих місць.

В Україні сьогодні понад 50 підприємств займаються переробкою амаранту, і їхня кількість зростає. Цьому сприяє насамперед зацікавленість українською продукцією з боку іноземних партнерів і стабільність цін на сировинну базу. Вже чотири роки, незважаючи на війну, виробники амаранту утримують ціни на сировину.

Простота використання, передові датчики і 3D-моделювання роблять безпілотні літальні апарати привабливими для використання на підприємствах глибокої переробки зернових культур як на етапі експлуатації підприємства, так і на етапі будівництва.

Китайський ринок налічує 27 лізинових виробництв, які належать 11 компаніям, з котрих тільки 6 мають ліцензію на експорт лізину з Китаю. Загальні потужності з виробництва лізину на початок 2021 року складали 3610 тис. т, на яких у 2021 році було вироблено 2309 тис. т лізинової продукції. У 2021 році потужності розширилися ще на 300 тис. т/рік за рахунок будівництва нового заводу Jilin Meihua.

У листопаді 2022 року власники ТМ «Батьківський млин» запустили виробництво крафтового борошна. Потужність переробки — 2,5 т зерна за 8-годинний робочий день. Але нині через складну ситуацію з електроенергією підприємство працює вполовину своїх можливостей.

Nestle інвестує 40 млн швейцарських франків ($39,4 млн) у відкриття нового виробничого майданчика у Смолигові Волинської області.

Більшість українських переробників поточного тижня підвищували ціни пропозиції на пшеничне борошно.

ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка», що входить до структури агропромхолдингу «Астарта», на повну потужність проводить заготівлю кукурудзяної пасти.

Основний вихід із ситуації обмеженого експорту української агропродукції — це переробка. У деяких випадках це вимушений крок, але це і те, що потрібно Україні.

27 жовтня у Львові відбудеться Міжнародна бізнес-конференція «Український хліб, крупи, борошно та макарони на шляху до Європи», яка об’єднає представників зернової, зернопереробної та суміжних галузей.

Міжнародна бізнес-конференція «Український хліб, крупи, борошно та макарони на шляху до ЄС» відбудеться 27-29 жовтня у м. Львів.

Війна в Україні дала поштовх до швидкої зміни вітчизняного агросектору.