У листопаді 2022 року власники ТМ «Батьківський млин» запустили виробництво крафтового борошна. Потужність переробки — 2,5 т зерна за 8-годинний робочий день. Але нині через складну ситуацію з електроенергією підприємство працює вполовину своїх можливостей.
«Спочатку вагались, чи варто розпочинати в період війни, та все ж прийняли рішення і почали переробку зерна для виробництва крафтового пшеничного борошна. Саме в день запланованого відкриття млина був «приліт», і все наше місто Радехів залишилось без електроенергії. Проте навіть це нас не зупинило, хоча й довелось переорієнтувати весь графік виробництва у зв’язку з відключеннями», — про це AgroPortal.ua розповіли власниці крафтового виробництва Наталія Гасюк та Наталія Табінська.
За їхніми словами, процес виробництва ускладнений ще й тим, що перед помелом зерно на 18 годин потребує замочування. Тож із введенням графіків погодинного відключення вони змушені були перейти на виробництво борошна 4 години на день. Звісно, це підлаштування працівників та виробництва саме під години подачі світла: чи то з 5-ї ранку, чи то після 20:00. Сьогодні на підприємстві переробляють 1300 кг зерна на день.
З якісним зерном пшениці цього року насправді проблема, особливо в західних областях.
«Додалося ще й те, що розпочали ми пошуки зерна, коли майже все якісне було продане. Проте наша місія — виробництво високоякісного пшеничного борошна з такими властивостями, щоб кожній господині вдалось із нього і вареники зліпити, і пампухи теж вдалися гарні. А це мають бути високі показники клітковини та ІДК. Тому саме на пошук зерна пішло найбільше часу, до того ж нам важливо, щоб воно було вирощене без інтенсивного проведення обробок. Ми провели десятки аналізів пшениці від різних виробників, поки підібрали саме «наше», з якого і виходить високоякісне борошно «Батьківський млин», — розповідає Наталія Гасюк.
За їхніми спостереженнями, ціна на якісну пшеницю росла на очах, коли підбирали сировину для свого виробництва. Звісно, багато хто з борошномелів у період збору врожаю трошки скупив пшениці, тому залишається конкурувати лише високою якістю виробленого борошна.
«Ми виробляємо борошно вищого ґатунку, першого сорту. Пакування — 1 кг, 2 кг, 5 кг та мішки по 40 кг. Зараз працюємо над бізнес-моделлю розширення лінійки продукції: борошно жорнового помелу з різних культур. Також готуємось до виробництва власної сировини наступного сезону», — додає Наталія Табінська.
Зараз власниці крафтового виробництва опрацьовують різні канали збуту, впроваджують маркетингову стратегію з популяризації борошна «Батьківський млин» і мають дуже схвальні відгуки та ріст попиту серед кінцевих споживачів. Їхніми клієнтами також є виробники вареників, мініпекарні та кондитерські. Ведуть перемовини з торговою мережею, яка їм імпонує, зараз на стадії підписання договору. Здійснюють онлайн-продажі через сайт та соціальні мережі.
Тетяна Ярмоленко, AgroPortal.ua

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

До 20 видів крафтових сирів виробляє та пропонує споживачам «Мамина сироварня» на Тернопільщині. Цій майстерні сиру майже рік, і вона є однією з родзинок етнопарку сімейних вражень «Агроленд», яким опікується ПАП «Агропродсервіс».

15 вересня у Києві відбувся захист бізнес-проєктів фіналістів освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine. Крафтові виробники з різних областей України приїхали до столиці, аби представити ідеї, реалізація яких допоможе їм розвивати й масштабувати виробництво.

Родина Нагорних, переселенців із Києва, облаштувала жорновий млин (із кам’яними жорнами) на Житомирщині в селі Заболоть Радомишльської громади та виробляє борошно. Неподалік села працює невеличка пекарня, яка виготовляє хліб і різні хлібобулочні вироби для локальних кіосків і магазинів, де мають потребу в борошні.

Що відбувається на ринку борошна, як підприємствам працювати з різною за якістю сировиною, які рішення допомагають підтримувати стійкість виробництва під час війни та де шукати нові експортні можливості? Ці питання обговорюватимуть під час сесії «Ринок та технології борошномельно-круп’яного виробництва» на конференції «Зерно і переробка 2026».

В Україні представили «Хліб. Україна. Альманах» — двомовне колекційне видання, присвячене українському хлібу як частині культури, історії та сучасного життя.

Якою буде якість пшениці врожаю-2026? Що відбувається на ринку пшениці та жита і з якою сировинною базою працюватимуть переробники в новому сезоні? Ці питання стануть одними з перших у діловій програмі конференції «Зерно і переробка 2026», яка відбудеться 16–17 вересня у Вінниці.

Два реактивні безпілотники 7 вересня атакували елеваторне господарство та автопарк борошномельного підприємства у м. Златопіль Харківської області.

Підприємство «ДиканькаМлин» завершило черговий етап модернізації у партнерстві зі швейцарською компанією Bühler. На виробництві запустили автоматизовану систему мікродозування, яка забезпечує точне внесення у борошно сухої клейковини, вітамінів та інших мікрокомпонентів.

У селі Артасів на Львівщині запрацювала нова агролокація, яка об’єднала крафтове виноробство, вирощування ефіроолійних рослин та продаж локальної продукції.