У листопаді 2022 року власники ТМ «Батьківський млин» запустили виробництво крафтового борошна. Потужність переробки — 2,5 т зерна за 8-годинний робочий день. Але нині через складну ситуацію з електроенергією підприємство працює вполовину своїх можливостей.
«Спочатку вагались, чи варто розпочинати в період війни, та все ж прийняли рішення і почали переробку зерна для виробництва крафтового пшеничного борошна. Саме в день запланованого відкриття млина був «приліт», і все наше місто Радехів залишилось без електроенергії. Проте навіть це нас не зупинило, хоча й довелось переорієнтувати весь графік виробництва у зв’язку з відключеннями», — про це AgroPortal.ua розповіли власниці крафтового виробництва Наталія Гасюк та Наталія Табінська.
За їхніми словами, процес виробництва ускладнений ще й тим, що перед помелом зерно на 18 годин потребує замочування. Тож із введенням графіків погодинного відключення вони змушені були перейти на виробництво борошна 4 години на день. Звісно, це підлаштування працівників та виробництва саме під години подачі світла: чи то з 5-ї ранку, чи то після 20:00. Сьогодні на підприємстві переробляють 1300 кг зерна на день.
З якісним зерном пшениці цього року насправді проблема, особливо в західних областях.
«Додалося ще й те, що розпочали ми пошуки зерна, коли майже все якісне було продане. Проте наша місія — виробництво високоякісного пшеничного борошна з такими властивостями, щоб кожній господині вдалось із нього і вареники зліпити, і пампухи теж вдалися гарні. А це мають бути високі показники клітковини та ІДК. Тому саме на пошук зерна пішло найбільше часу, до того ж нам важливо, щоб воно було вирощене без інтенсивного проведення обробок. Ми провели десятки аналізів пшениці від різних виробників, поки підібрали саме «наше», з якого і виходить високоякісне борошно «Батьківський млин», — розповідає Наталія Гасюк.
За їхніми спостереженнями, ціна на якісну пшеницю росла на очах, коли підбирали сировину для свого виробництва. Звісно, багато хто з борошномелів у період збору врожаю трошки скупив пшениці, тому залишається конкурувати лише високою якістю виробленого борошна.
«Ми виробляємо борошно вищого ґатунку, першого сорту. Пакування — 1 кг, 2 кг, 5 кг та мішки по 40 кг. Зараз працюємо над бізнес-моделлю розширення лінійки продукції: борошно жорнового помелу з різних культур. Також готуємось до виробництва власної сировини наступного сезону», — додає Наталія Табінська.
Зараз власниці крафтового виробництва опрацьовують різні канали збуту, впроваджують маркетингову стратегію з популяризації борошна «Батьківський млин» і мають дуже схвальні відгуки та ріст попиту серед кінцевих споживачів. Їхніми клієнтами також є виробники вареників, мініпекарні та кондитерські. Ведуть перемовини з торговою мережею, яка їм імпонує, зараз на стадії підписання договору. Здійснюють онлайн-продажі через сайт та соціальні мережі.
Тетяна Ярмоленко, AgroPortal.ua

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

16–17 вересня 2026 року у Вінниці відбудеться конференція «Зерно і переробка 2026» — галузевий майданчик для обговорення глибокої переробки зерна як стратегічного пріоритету українського агробізнесу.

ТОВ «Біостарч Текнолоджіс» планує запустити в селищі Зеленогірське Подільського району Одеської області комплекс із виробництва кукурудзяного крохмалю.

Цього сезону в Україні виробництво жита складатиме приблизно 246 тис. т. Зерно йде переважно на внутрішнє продовольче споживання (виробництво житнього хліба), а також частково використовується як кормова база. Потреба внутрішнього ринку складає 245 тис. т.

У селі Клекотина на Вінниччині подружжя Микола та Олена Кузь відновило старовинний млин, якому понад два століття. Колись занедбана споруда сьогодні знову працює, а родина виготовляє цільнозернове борошно за традиційною технологією жорнового помелу.

Підприємство «Білоцерківхлібопродукт» відоме всім фахівцям борошномельної та круп'яної галузей, адже частина з теперішніх спеціалістів і керівників найбільших виробничих потужностей — вихідці саме звідси. Це підприємство раніше готувало фахівців для всіх українських млинів.

Українські агровиробники — від великого до дрібного крафтового — дедалі більше уваги приділяють безпечності, простежуваності та відкритості виробництва. Ці принципи продиктовані не лише змінами у законодавчому полі на євроінтеграційному шляху, а й запитом від споживачів.

Період цвітіння лаванди короткий і зазвичай триває кілька тижнів залежно від погодних умов. Лавандові поля неабияк приваблюють шанувальників фотосесій, тож заради світлин вони ладні долати десятки, а то й сотні кілометрів.