Переробка 30-50% сировинного експорту може забезпечити Україні щорічний приріст валютної виручки на $30 млрд і додаткове зростання ВВП приблизно на 5%, а також створити в аграрному секторі близько 25-30 тис. нових робочих місць.
Війна зупинила звичні обсяги експорту агропродукції та змусила задуматися бізнес і владу над розвитком переробної галузі. І якщо переробку зерна на крупи, макарони чи борошно підприємства вже почали активно запускати, то з глибокою переробкою ситуація набагато складніша.
Довоєнні показники свідчать, що 42% загальнонаціонального експорту України становлять продукти аграрного сектору, із них 80% — сировина
«Понад рік тому ми взялися за розробку системних державних рішень, які б змогли змінити баланс з експорту аграрної сировини на створення продуктів із доданою вартістю. Проте через війну певні законодавчі рішення та регулювання в цьому напрямі довелося відкласти. Ми переключилися на розробку типових проєктів з агропереробки. Фокусувалися на переробці культур, які найбільше експортуються, — кукурудзи, пшениці, ріпаку», — повідомила народна депутатка, голова парламентської спецкомісії з питань захисту прав інвесторів Галина Янченко під час конференції «Розвиток в Україні галузі переробки агрокультур на основі сучасних промислових біотехнологій».
Економічну привабливість переробки розуміють усі: якщо вартість кукурудзи складає 190 $/т, то за перероблену тонну кукурудзи на біоетанол отримаємо 630 $/т, а ще глибша переробка, наприклад, виробництво лимонної кислоти — 1100 $/т. Але до війни напрям глибокої переробки агропродукції не розвивався, а під час війни у інвесторів постало питання щодо гарантій, зокрема й пов’язаних із війною.
«Зараз ми знаходимося на фінальному етапі формування унікальної послуги для компаній, які інвестують в українську економіку, — страхування від війни. Вже є домовленість із двома найбільшими світовим страховими агенціями, які готові й почали страхування від війни інвестицій в Україну. Це дає можливість бізнесу нівелювати ризики та приймати рішення щодо інвестицій», — розповідає Галина Янченко.
Галина Янченко, народна депутатка, голова парламентської спецкомісії з питань захисту прав інвесторів
Інвестиції в аграрну переробку — це клондайк, українське золото, яке, на превеликий жаль, ми використовуємо недостатньо для зростання. Вже зараз є сенс використовувати час до перемоги для того, щоб виконати всю підготовчу роботу: обрати локацію, пропрацювати проєктно-кошторисну документацію та починати вкладати і заробляти.
За даними «Української Асоціації промислових біотехнологій», сьогодні в Україні немає жодного сучасного технологічного заводу з біопереробки, але сировинний потенціал і потреба ринку є аж на 30 підприємств. І команда асоціації вже допомагає в проєктуванні двох таких переробних заводів.
За словами радника у Національній інвестиційній раді при Президенті України, президента ГС «Українська Асоціація промислових біотехнологій» Олександра Бататіна, на прикладі сучасних біоетанольних проєктів, які вже почали створюватися, інвестиції в завод із переробки складають не менше 30 млн євро. Все залежить від того, яка сировина переробляється та який кінцевий продукт вироблятимуть.
«У 2021 році ми провели дослідження ринку і сьогодні бачимо, яку агросировину нам потрібно переробляти для того, щоб сільське господарство мало більш економічно значний ефект для держави і було більш інвестиційно привабливим для бізнесу. Україна за 2021 рік експортувала лише фуражної пшениці на $1 млрд. Якби цей обсяг був перероблений в Україні, отримали б $3 млрд валютної виручки», — розповідає Олександр Бататін.
Економічний ефект від розвитку глибокої переробки
Якщо переробляти 50% експортованої агросировини за допомогою біотехнологій, насамперед пшеницю і кукурудзу, то Україна отримає:
- щороку додатково $30 млрд експортної виручки;
- щороку на 55 млрд грн збільшаться податкові надходження;
- внесок агропромислового комплексу у ВВП України збільшиться до 19%;
- кількість робочих місць збільшиться в секторі на понад 26 тисяч.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua