Велика агропереробка: в Україні формується клондайк для вигідних інвестицій

22 лютого 2023, 06:43 4437

Переробка 30-50% сировинного експорту може забезпечити Україні щорічний приріст валютної виручки на $30 млрд і додаткове зростання ВВП приблизно на 5%, а також створити в аграрному секторі близько 25-30 тис. нових робочих місць.

Війна зупинила звичні обсяги експорту агропродукції та змусила задуматися бізнес і владу над розвитком переробної галузі. І якщо переробку зерна на крупи, макарони чи борошно підприємства вже почали активно запускати, то з глибокою переробкою ситуація набагато складніша.  

Довоєнні показники свідчать, що 42% загальнонаціонального експорту України становлять продукти аграрного сектору, із них 80% — сировина

«Понад рік тому ми взялися за розробку системних державних рішень, які б змогли змінити баланс з експорту аграрної сировини на створення продуктів із доданою вартістю. Проте через війну певні законодавчі рішення та регулювання в цьому напрямі довелося відкласти. Ми переключилися на розробку типових проєктів з агропереробки. Фокусувалися на переробці культур, які найбільше експортуються, — кукурудзи, пшениці, ріпаку», — повідомила народна депутатка, голова парламентської спецкомісії з питань захисту прав інвесторів Галина Янченко під час конференції «Розвиток в Україні галузі переробки агрокультур на основі сучасних промислових біотехнологій».

Економічну привабливість переробки розуміють усі: якщо вартість кукурудзи складає 190 $/т, то за перероблену тонну кукурудзи на біоетанол отримаємо 630 $/т, а ще глибша переробка, наприклад, виробництво лимонної кислоти — 1100 $/т. Але до війни напрям глибокої переробки агропродукції не розвивався, а під час війни у інвесторів постало питання щодо гарантій, зокрема й пов’язаних із війною. 

«Зараз ми знаходимося на фінальному етапі формування унікальної послуги для компаній, які інвестують в українську економіку, — страхування від війни. Вже є домовленість із двома найбільшими світовим страховими агенціями, які готові й почали страхування від війни інвестицій в Україну. Це дає можливість бізнесу нівелювати ризики та приймати рішення щодо інвестицій», — розповідає Галина Янченко.

Галина Янченко, народна депутатка, голова парламентської спецкомісії з питань захисту прав інвесторів

Інвестиції в аграрну переробку — це клондайк, українське золото, яке, на превеликий жаль, ми використовуємо недостатньо для зростання. Вже зараз є сенс використовувати час до перемоги для того, щоб виконати всю підготовчу роботу: обрати локацію, пропрацювати проєктно-кошторисну документацію та починати вкладати і заробляти.

Як відмітила Галина Янченко, щоб стимулювати глибоку переробку, з березня Мінагрополітики спільно з Мінекономіки планує запустити велику державну програму підтримки виробників, які заходять у виробництво біоетанолу та біодизелю. 

Також у парламенті вже кілька місяців обговорюється законодавча ініціатива щодо обов’язкового впровадження певної домішки біоскладової на рівні 5% до бензину. Це теж стане певним стимулом для розвитку переробки.

Хоча вже зараз є перші ластівки прикладу інвестицій у підприємство з переробки агросировини в паливний етанол. У ПрАТ «Газтранзит», яке вже понад 20 років працює на ринку газу, провівши дослідження та оцінивши всі складові, визначили найбільш перспективним перепрофілювання свого промислового майданчика компресорної станції на підприємство для глибокої переробки зернових культур із виробництва біоетанолу. 

Валерій Деркачов, керівник ПрАТ «Газтранзит»

Створенню такого виробництва сприяє те, що станція розташована в сільськогосподарському районі на Одещині, майданчик уже забезпечений всіма видами інженерних систем для розвитку нового напряму. Також важливими для розвитку є зміни в системі оподаткування для таких підприємств: минулого року урядом введено акцизний збір за нульовою ставкою оподаткування на виробництво біоетанолу. 

Як розповів Валерій Деркачов, обсяг переробки майбутнього заводу — до 100 тис. т пшениці на рік, що складає 7% її валового збору на Одещині. Підприємство вироблятиме 33 тис. т біоетанолу. Продукція відразу отримуватиме сертифікацію європейського зразка, що дасть можливість реалізувати її в країнах ЄС.

Відходи заводу перероблятимуться на біогаз, який використовуватиметься замість природного газу для технологічних потреб заводу. 

Вже цього року компанія почне розробку проєктної документації та будівництво потрібної інфраструктури. Але не виключено, що запуск заводу відбудеться вже після перемоги.

За даними «Української Асоціації промислових біотехнологій», сьогодні в Україні немає жодного сучасного технологічного заводу з біопереробки, але сировинний потенціал і потреба ринку є аж на 30 підприємств. І команда асоціації вже допомагає в проєктуванні двох таких переробних заводів.  

За словами радника у Національній інвестиційній раді при Президенті України, президента ГС «Українська Асоціація промислових біотехнологій» Олександра Бататіна, на прикладі сучасних біоетанольних проєктів, які вже почали створюватися, інвестиції в завод із переробки складають не менше 30 млн євро. Все залежить від того, яка сировина переробляється та який кінцевий продукт вироблятимуть.  

«У 2021 році ми провели дослідження ринку і сьогодні бачимо, яку агросировину нам потрібно переробляти для того, щоб сільське господарство мало більш економічно значний ефект для держави і було більш інвестиційно привабливим для бізнесу. Україна за 2021 рік експортувала лише фуражної пшениці на $1 млрд. Якби цей обсяг був перероблений в Україні, отримали б $3 млрд валютної виручки», — розповідає Олександр Бататін.

Економічний ефект від розвитку глибокої переробки

Якщо переробляти 50% експортованої агросировини за допомогою біотехнологій, насамперед пшеницю і кукурудзу, то Україна отримає: 

  • щороку додатково $30 млрд експортної виручки; 
  • щороку на 55 млрд грн збільшаться податкові надходження;
  • внесок агропромислового комплексу у ВВП України збільшиться до 19%;
  • кількість робочих місць збільшиться в секторі на понад 26 тисяч. 

Людмила Лебідь, AgroPortal.ua