пасіка

Король Чарльз III разом із Девідом Бекхемом долучилися до підготовки однієї з найпрестижніших у світі виставок квітів і ландшафтного дизайну — RHS Chelsea Flower Show 2026.

Від двох вуликів без досвіду — до кочової пасіки на 180 бджолосімей і власної лінійки продукції. Історія пасічника, який поєднує духовне служіння з бджільництвом, показує, що навіть у складних умовах галузь може розвиватися, якщо є системний підхід, готовність до експериментів і постійна робота з ринком.

На Вінниччині пасічники фіксують значні втрати бджолосімей після зимівлі 2025–2026 років. Лише до обласної лабораторії звернулися понад 100 господарів із повідомленнями про загибель бджіл.

Повномасштабна війна принесла крафтярам BDJO.honey руйнування виробничих приміщень, і на певний час сімейну справу довелося поставити на паузу. Проте для команди це стало не крапкою, а випробуванням на міцність.

Серед мальовничих пагорбів Тернопільщини, у серці громади, народжується мед, що зберігає аромат літа й тепло родинної справи. Сімейна пасіка BDJO.honey, яка знаходиться в с. Кривчики й налічує 400 бджолосімей, перетворила любов до бджільництва на сучасне крафтове виробництво з власним характером і впізнаваним смаком.

Війна триває. Ветерани повертаються додому не лише в міста, а й у села, закрема в гірські громади. Що робити там, де нема ринків, індустрій та швидких рішень? Гірські території мають інші ритми, обмеження і потребують інших моделей.

Родина Безпалих уже понад 30 років займається бджільництвом у селі Новгородське біля залізничної станції Боромля. Пасіка пропонує натуральний мед і продукти бджільництва, а також розвиває екотуризм — сон на вуликах та вегетаріанське харчування.

Основною проблемою українського бджільництва є низька рентабельність. Виходом може стати кооперація, що дозволяє зекономити до 41% на витратах. Проте до об'єднання готові не всі пасічники.

У селищі Згурівка на Київщині працює сімейне господарство, яке пройшло шлях від кількох вуликів до великої сертифікованої органічної пасіки, що сьогодні налічує понад 500 бджолосімей.

Україна готує масштабну реформу бджільництва, де особливу увагу буде приділено цифровізації, зокрема, створенню єдиного реєстру пасік і ветеринарно-санітарних паспортів, що дозволить краще контролювати якість продукції та рух бджолиних сімей.

У селі Привороття Друге на Хмельниччині діє крафтове виробництво «Родинне ремесло».

Падіння збору меду буде однозначно, з кількох причин. Насамперед, після зимівлі зменшилась кількість бджолосімей по Україні приблизно на 25%. Також погода вносить свої корективи: під час цвітіння садів ударили морози, вони вимерзли, підмерзла і акація.

У селі Малі Крушлинці на Вінниччині родина Дудників розвиває сімейну справу — «Батькову пасіку». Головною особливістю є збережений будинок бджоляра 1974 року з автентичним зимівником і сотосховищем.

Останніми роками зміни клімату відчуваються дедалі сильніше в усьому світі, й Україна — не виняток. До того ж в Україні через воєнні дії серйозно змінилися режими скиду води з водосховищ, площі їхнього водного дзеркала, а як наслідок — і можливості штучного зрошення величезних територій.

Питання вимирання бджолосімей залишається актуальним в Україні. І хоча пасічники та агровиробники здебільшого віднаходять спільні точки дотику, їхня взаємодія різниться поглядами на результат. Як наслідок — виникнення спірних ситуацій.

Зараз поширення кліща Tropilaelaps clareae на території України малоймовірне, проте, хоча цей паразит поки що не зареєстрований у країні, все ж таки бджільництво перебуває в зоні ризику.

Міжнародна конференція з бджільництва відбудеться в Києві 20 березня та буде приурочена 250-річчю від дня народження винахідника першого в світі розбірного рамкового вулика, українця Петра Прокоповича.

У ДАР запрацювала «Система попередження щодо отруєння бджіл та організації керованого бджолозапилення». Тепер фермери і пасічники налагодять ефективну співпрацю між собою.

Одним із перспективних рішень, які зараз впроваджують фермери, є бінарний посів — технологія, що дозволяє поєднувати вирощування двох культур на одному полі, покращуючи економічні та екологічні показники господарства.

Сучасне сільське господарство стрімко змінюється під впливом нових технологій та кліматичних викликів. Аграрії шукають способи підвищення врожайності, оптимізації витрат і зменшення негативного впливу на ґрунт і довкілля. Одним із перспективних рішень є бінарний посів — технологія, що дозволяє поєднувати вирощування двох культур на одному полі, покращуючи економічні та екологічні показники господарства.