Ціни на зернові культури у Польщі не надто відрізняються від ринку Європи, тому об'єктивних причин для протестів фермерів через дешеве українське зерно немає.
Таку думку висловив віцепрезидент з економічної освіти Київської школи економіки Олег Нів’євський у Telegram.
Він вважає, що скандал із імпортом/транзитом українського зерна до Польщі — внутрішнє питання.
«Це більше політична історія і використання фактору імпорту зерна у внутрішній політичні боротьбі та отримання додаткових коштів від ЄК. Адже ціни в Польщі продовжують бути по ринку, нема якихось екстраординарних рухів. Звичайно, зараз всі ціни падають — така нині світова тенденція», — зазначив Олег Нів’євський.
Експерт пояснює, що звичайні фермери не дуже розуміються на тому, як формується ціна.
«Вони бачать, що ціна падає, що це для них погано, і одразу шукають причину. А «причину» легко знайти, вона зовсім поруч — українське зерно і його багато, навіщо думати про світові ринки тощо. Таку історію політикам легко людям «у вуха вкласти», — підсумовує він.

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Польська асоціація сільського господарства та розвитку сільських районів (PZPRZ) звернулась до міністра сільського господарства та розвитку сільських районів Стефана Краєвського із закликом захистити польських фермерів від зростання транзиту української агропродукції.

Логістичні витрати на експорт зернових зросли на $50 за тонну з часу зупинки портів і можуть продовжувати підвищуватись.

Сільгоспвиробники Миколаївщини практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур та ріпаку. Врожайність цього року виявилася вищою, ніж торік.

Україна працює над максимальним використанням альтернативних шляхів експорту агропродукції.

Зупинка морського експорту ріпаку з України та затримка постачань від місцевих фермерів знову посилили попит на ріпак з боку європейських переробників.

Українські виробники малини та лохини у липні отримали сприятливіші погодні умови, тоді як ягідний сектор Польщі та Сербії зіткнувся з проблемами врожайності та нестачею працівників.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.

ВВП України може знизитись, якщо російські атаки повністю заблокують діяльність морських портів.

Падіння постачань української агропродукції до Європейського Союзу після запровадження тарифних квот (TRQ) становитиме $1,43 млрд на рік.