Єврокомісія нарешті видала рішення щодо імпорту з України зернових та олійних до Польщі, Угорщини, Румунії, Болгарії та Словаччині. Воно має як позитивні, так і негативні сторони.
Таку думку висловив віцепрезидент з економічної освіти, доцент Київської школи економіки Олег Нів’євський у Telegram.
За його словами, добрим є те, що Єврокомісія визнає необґрунтованими закиди партнерів про участь України у ціновому обвалі.
«Основна проблема — логістичні витрати/проблеми та забиті сховища. Але ж даних чи аналітичної записки нема. Ну і купляли та забивали сховища не українські компанії», — додає експерт.
Нів’євський вважає, що якщо спрацює заборона на пшеницю, кукурудзу, соняшник та ріпак, то інші позиції бунтівниками будуть зняті. Транзит через ці п’ять країн буде, імпорт в інші країни ЄС також буде.
Поганим у цьому рішенні він вважає удар по єдності ЄС.
«Навпаки, Єврокомісія знайшла юридичну підставу. Куди ж дивились аналітики та політики ЄК, що таку проблему прогледіли. Це не добре», — написав експерт.
Крім того, фермерам ще й заплатять за демарш, підкреслює Нів’євський. Тепер можна чекати подібних речей щодо, наприклад, біженців (наприклад, в Німеччині, Італії чи Польщі). Це ж теж економічні втрати для населення цих країн, перевантаження житлових площ, витіснення місцевих тощо.
«Хоча рішення задеклароване на один місяць, але чорним по білому ЄК написала, що готова продовжити. І продовжить, я думаю. Бо за місяць — новий сезон, нові обсяги експорту, і краще логістиці цих країн не буде, тільки гірше. До речі, якщо справді знімуть за місяць, це буде нелогічно і «множить на нуль» всі аргументи, чому вони зараз цю заборону вводять», — пояснив він.
Водночас це удар по Україні, уточнює експерт. Адже якщо для бунтівної п'ятірки агросектор — усього до 2-5% ВВП, для України АПК зараз один із двигунів економіки, яка у війні.
«Також це сигнал росії й далі гальмувати зерновий коридор, чого, певно, слід очікувати», — підсумував Нів’євський.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Україна попри блокаду чорноморських портів продовжує експортувати зерно через порти Дунаю та транзитом через порти Румунії та Польщі.

Україна має високі перспективи євроінтеграції у секторі переробки високобілкової рослинної сировини, оскільки Євросоюз імпортує дві третини такої продукції.

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький назвав основні напрямки роботи, які сформувались після 100 днів на посаді.

Україна в умовах обмеженої експортної спроможності до кінця маркетингового року може не вивезти 35 млн т зерна, ризикуючи недоотримати близько €5 млрд валютної виручки.

Україна веде переговори з Польщею та Молдовою щодо перенесення прикордонного контролю на територію сусідніх держав через загрозу російських атак на прикордонну інфраструктуру.

Відправники вантажів мають до 23 жовтня надати АТ «Укрзалізниця» (УЗ) плани щодо перевезення на листопад.

Європейська комісія висунула пропозицію розробити особливі умови для інтеграції українського аграрного сектору — це перевірка реакції України та держав-членів блоку.

Українська молочна галузь зберігає виробничий потенціал і готова повноцінно інтегруватися до європейського ринку, попри надзвичайно складні умови війни.

Профільні аграрні асоціації дедалі частіше виступають за подовження перехідного періоду після вступу України до ЄС, однак важливо ретельно оцінити переваги та ризики такого рішення.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.