Будівництво сухого порту на кордоні з Польщею є комерційно цікавим, навіть без державної підтримки.
Про це свідчать результати дослідження KSE («Київської школи економіки»), повідомив доцент KSE Олег Нів’євський.
Він зазначив, що в умовах блокування роботи чорноморських портів створення перевантажувальних терміналів на кордоні з ЄС стає актуальним.
Дослідники передбачили, що зерновий термінал може бути розташований на кордоні України та Польщі поблизу основних транспортних артерій, таких як автомагістраль та залізниця з двома типами колії: вузькою та широкою. Водночас близько до основних виробників зерна в регіоні.
Термінал потужністю зберігання 20 тис. т (14 силосів на 1400 т і 2 силоси на 500 т) з доробкою зерна, як очікується, має перевалювати близько 500 тис. т зернових та олійних культур на рік.
Розрахунки KSE показали, що інвестиції, необхідні для реалізації проєкту, становлять $12,55 млн. На будівництво терміналу піде 2 роки. За рахунок коштів проєкту також заплановані реінвестиції для заміни залізничних шпал кожні 4 роки з витратами, еквівалентними 40% від вартості будівництва залізничної колії. Через 10 років активна частина обладнання буде оновлена.
Показники ефективності проєкту такі:
Прогнозований чистий дохід від реалізації терміналу може досягти $4,58 млн у 2026 році (у разі запуску в третьому кварталі 2025 р.), а маржа чистого прибутку (чистий прибуток/чистий дохід) становитиме 32%. Середня прогнозована рентабельність чистого прибутку становить 38%, рентабельність за показником EBITDA — 58%, порахували експерти.
«Життєздатним варіантом стратегії для проєкту є забезпечення щонайменше 50% річного завантаження елеватора власним зерном, що передбачає розвиток внутрішньої торгівлі. Це забезпечить прибутковість терміналу. Проєкт може бути цікавим для зернотрейдерів, які здатні забезпечити частину або навіть усе річне завантаження терміналу власним зерном», — зазначають аналітики.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Активізація збору кукурудзи в Україні спричинить додаткове навантаження на логістику.

Елеватор агрохолдингу Prometey у Миколаєві зазнав значних руйнувань унаслідок атаки російського реактивного дрона 9 вересня.

Експорт кукурудзи з Аргентини у серпні – вересні досягне рекордного рівня у 10 млн т, оскільки покупці шукають альтернативу українському зерну, постачання якого скоротилось через воєнні дії у Чорному морі.

Ситуація із зерновим експортом у Чорноморському регіоні перейшла в нову фазу, коли ризики виконання контрактів стають важливішими за ціну та якість зерна.

Компанія «НІБУЛОН» влітку 2026 року встановила наземні сонячні електростанції (СЕС) на Бессарабській, Золотоніській та Денихівській філіях.

Використання альтернативної логістики коштуватиме сільгоспвиробникам додатково 50–70 євро на кожній тонні продукції, а загальні втрати аграрного сектору України можуть становити від $1,5 млрд до $3 млрд. Саме тому підтримка міжнародних партнерів є надзвичайно важливою як для України, так і для збереження глобальної продовольчої безпеки.

ВВП України може знизитись, якщо російські атаки повністю заблокують діяльність морських портів.

Україна втратила близько третини потужностей для експорту зерна через ключові чорноморські порти в результаті російських атак на портову інфраструктуру.

Падіння постачань української агропродукції до Європейського Союзу після запровадження тарифних квот (TRQ) становитиме $1,43 млрд на рік.