
Здебільшого сільгоспвиробники ще не навчились цілеспрямовано працювати задля накопичення та збереження вологи. Зі зміною погодних умов аграріям потрібно змінювати підходи, шукати рішення.

Аграрії здебільшого навчилися контролювати бур’яни, напрацювали системи захисту, мають адаптовані до своїх умов технологічні карти, тож це питання вже не настільки гостре. Але з кожним роком спостерігається збільшення ентомологічного навантаження та зростання шкодочинності шкідників.

Коли чергові жнива вже в розпалі, українські аграрії підсумовують рік, який став черговим іспитом навіть для найдосвідченіших господарів. Нестійка погода — від аномальній засухи до підтоплень, ускладнена логістика, пошук нових експортних ринків, величезні ризики, пов'язані з війною, дедалі вищі ціни на паливо, добрива, ЗЗР — усе це збільшує навантаження на господарство та змушує шукати способи захистити бізнес і землю.

Цю новинку компанія презентувала на заході «УКАБ Агротехнології 2025», який відбувся на полях «ТАС Агро» на Київщині.

Компанія Agrilab у межах проєкту «Прибуткове поле» запрошує аграріїв, експертів і партнерів на День поля, який відбудеться 4 липня 2025 року на Одещині. У програмі заходу — практичний огляд технологічних рішень, демонстрація сучасної техніки, огляд посівів і обговорення ключових викликів сезону.

Коли агровиробники відчули першу посуху, перше зниження врожайності, прийшло розуміння, що постійного зростання врожайності та прибутків не буде, оскільки є ще клімат, на який вони не можуть вплинути. І вже тоді аграрії почали замислюватися про адаптацію. Наразі це є необхідністю, адже кліматична криза весь час посилюється.

Без урахування кліматичних змін отримати гарантований урожай уже неможливо. До 2050 року половина орних земель України буде в посушливій зоні. Чи можна до цього пристосуватися?

Сільське господарство дедалі більше відчуває вплив змін клімату. Аномальна спека, інтенсивні зливи, посухи та буревії впливають на врожайність і якість продукції. Технічним рішенням для адаптації до змін клімату буде присвячена ключова тема виставки Agritechnica 2025, що відбудеться з 9 по 15 листопада в Ганновері (Німеччина).

На дослідних ділянках проєкту «Прибуткове поле» у Великій Олександрівці Київської області на потужностях компанії AgriLab цього сезону відбувається комплексне тестування сучасних рішень живлення та захисту кукурудзи, які мають потенціал стати частиною агротехнологічних практик в Україні.

На демонстраційній локації проєкту «Прибуткове поле» (Київська область, Велика Олександрівка) триває посівна кампанія. У межах проєкту AgriLab разом із партнерами закладають низку агрорішень, щоб дослідити та наочно продемонструвати ефективність технологій, здатних забезпечити стабільний прибуток агровиробнику — з урахуванням викликів кризи та особливостей регіону.

В агрохолдингу «Теком Агро Групп», адаптуючись до змін, воєнного часу та економічних чинників, переглянули моделі обробітку землі, запровадили суто вертикальний обробіток (verti-till), щоб зберігати як вологу, так і якість і родючість ґрунту.

Всі господарства холдингу «Теком Агро Групп» розташовані у зоні ризикованого землеробства. Постійна нестача вологи призводить до високої щільності ґрунту, тому в керуючій компанії було прийнято рішення перейти на вертикальний обробіток.

Весняно-польові роботи в холдингу «Теком Агро Групп» стартували з посіву сочевиці на півдні Одеської області в ТОВ «Агрофірма «Південна». Це нова культура для господарства, пробний посів провели на площі 300 га.

ТОВ «Красногірське» працює за традиційною технологією обробітку ґрунту. Раніше розглядали можливість застосування технології No-till або мінімального обробітку, проте ідею поставили на паузу, оскільки підприємство максимально укомплектоване технікою для класичної технології. Наразі питання зміни системи обробітку знову порушили.

Найчастіше сільгоспвиробники із арсеналу дифвнесення ресурсів використовують диференційований посів і внесення добрив. Це дозволяє не лише економити, але й покращувати родючість ґрунту.

З початку повномасштабного вторгнення частина українських виробників потрапили в окупацію та вимушені були функціонувати у важких умовах або й зовсім зупинити виробництво. ПП «УКАН», що на Херсонщині, — одне з підприємств, котре відновило роботу після деокупації.

Значне коливання температур, скорочення середньорічної кількості опадів на 100 мм, яка з роками буде ще меншою, призвели до зміщення природно-кліматичних зон на північ приблизно на 200 км. Довгострокових оптимістичних прогнозів експерти робити не беруться, навпаки, говорять про подальше підвищення середньорічної температури від 1-2°С до 6-7°С до кінця сторіччя.

Керівник господарства ФГ «Надія» на Полтавщині Олександр Петренко має в обробітку 600 га землі, на яких вирощує кукурудзу, соняшник, сою та пшеницю.

Однією з найбільш розповсюджених помилок у процесі зменшення витрат на ґрунтообробку є скорочення кількості необхідних операцій.

ТОВ «Агрофірма «Колос» роками шукала способи, як зменшити затрати і вирощувати достойні врожаї з огляду на погодні умови. Ефект побачили після впровадження вертикального обробітку ґрунту.