Найчастіше сільгоспвиробники із арсеналу дифвнесення ресурсів використовують диференційований посів і внесення добрив. Це дозволяє не лише економити, але й покращувати родючість ґрунту.
Про це розповів головний агроном компанії «Агро-Регіон» Юрій Лисак під час онлайн-конференції «AgroVision 2025: тренди та інновації сезону».
Компанія «Агро-Регіон» уже більше 10 років використовує технології, які дозволили вибудувати рейтинг полів, на основі якого в агрохолдингу прогнозують і планують систему живлення, захисту та інші агрономічні заходи.
В «Агро-Регіон» здійснили багато змін у ґрунтообробітку і наразі працюють за технологією диференційованого обробітку.
«Ми шукаємо технології, які були б менш агресивними до ґрунту. Посушливі роки змушують аграріїв проводити мінімальний обробіток — No-till, Mini-till. Але системності в цих речах немає, адже щойно випадає рік із нормальною кількістю опадів, усі знову повертаються до оранки», — розповідає Юрій Лисак.
За словами головного агронома «Агро-Регіон», у компанії проводять супутниковий моніторинг, використовуючи для цього дрони та сервіс Cropwise. Це дозволяє мати інформацію по всіх масивах полів, отримувати дані про вегетацію, температуру, вологу, й ця інформація допомагає контролювати процеси та робити висновки щодо врожайності.
Також дрони використовуються для скаутингу полів.
«Не можна обійтися в сучасній агрономії й без картографування врожайності. Це дозволяє розібратися в питаннях, чому на одній стороні поля більша врожайність, на іншій — менша, знайи причину і потім вплинути на результат, відкоригувати показники, вирівняти врожайність, позбавитись зони неоднорідності», — зазначає Юрій Лисак.
У компанії також впроваджена телеметрія, вся техніка оснащена датчиками, за допомогою яких фіксується кожне внесення та перміщення, і таким чином контролюються всі процеси.
Для довідки: «Агро-Регіон» має в обробітку 41 тис. га землі в чотирьох областях — Київщина, Чернігівщина, Житомирщина та Хмельниччина. Головною культурою в сівозміні компанії завжди була кукурудза, і в 2025 році вона займатиме 40% площ, пшениця — 19%, соняшник — 15%, ріпак — 14% та соя — 12%.

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

Усі заклики до поліпшення технології вирощування, збереження родючості ґрунту й інші не будуть прийняті виробничниками, якщо вони не приносять прибутку.

В Україні виникло таке цікаве рішення за останні 10 років, коли фермери не дотримуються якоїсь однієї технології. Тобто вони проводять різні системи обробітку ґрунту по полях сівозміни залежно від умов та вимог культури. Зараз у аграріїв уже немає бачення, що постійно треба робити оранку.

Технічний парк ТОВ «Мрія», що на Київщині, може забезпечити тисячі гектарів, хоча в обробітку підприємства всього 300 га. Завдяки тому, що техніка широкозахватна, за 3-5 днів справляються з усіма агроопераціями в полі.

В Австралії розробляють портативний прилад SMART Melon, який визначає стиглість кавуна без розрізання плоду. Технологія використовує акустичну реакцію кавуна, а вимірювання займає кілька секунд.

Технології, що працювали в агровиробництві десятиліттями, в умовах зміни клімату вже не забезпечують потрібних результатів. Аграрії змінюють підходи, впроваджуючи технології, які допомагають зберегти вологу в ґрунті, дозволяють економити ресурси, сприяють збереженню структури ґрунту, запобігаючи його надмірному ущільненню.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

Центр передового досвіду з аналізу ґрунтів (Soil Analysis Center of Excellence) планують створити в Україні.

Обсяг M&A угод в агросекторі України за 4 місяці поточного року перевищив $525 млн — це більше, ніж за весь минулий рік (18 угод на $167 млн).

Українські агровиробники продовжують курс на зміну способу обробітку ґрунту, відмовляючись від оранки на користь мінімального обробітку та глибокого розпушування.