У наших умовах спекотного півдня України витрати на посів і догляд за сочевицею ідентичні з витратами на посів і догляд за соняшником, але сочевиця сіється на два місяці раніше, аніж соняшник, і, відповідно, встигає ще захопити присутню зимову вологу. Це і гарантує врожайність навіть у 2 т/га, тоді як соняшник без весняних і літніх опадів може і не дати такої врожайності.
Сочевиця та вертикальний обробіток: як аграрії адаптуються до посушливих умов півдня
10 квітня 2025, 05:53 591
Весняно-польові роботи в холдингу «Теком Агро Групп» стартували з посіву сочевиці на півдні Одеської області в ТОВ «Агрофірма «Південна». Це нова культура для господарства, пробний посів провели на площі 300 га.
Сочевиця добре впроваджується у сівозміни та має високу маржинальність як із розрахунку на гектар посівної площі, так і на тонну кінцевої продукції.
Сергій Штирбулов, заступник керівника «Теком Агро Групп» з виробництва
Посіяли канадський сорт Maxim. Це червона сочевиця з високою посухостійкістю й жаростійкістю та стійкістю до абіотичних стресів. Вона добре переносить весняні приморозки у стадії проростків, витримує зниження температури. Це і дало можливість посіяти сочевицю у такі ранні терміни — 7 березня.
«Для сівби використали насіння з високими посівними й урожайними властивостями, тож сподіваємось, що вдасться зібрати навіть більше прогнозованих 1,5 т/га. Та про врожай говорити ще зарано, оскільки основні виклики і робота в полі ще попереду», — пояснюють у ТОВ «Агрофірма «Південна».
Посів проводили із внесенням мінеральних добрив. За потреби можна внести фосфорно-калійні. Азотні добрива варто використовувати з обережністю, оскільки сочевиця є бобовою культурою та може самостійно фіксувати азот із повітря.
«Поля, які ми використали під посів з осені, були просто закультивовані. Бурянів не було, тож гліфосат не використовували, а одразу посіяли насіння. Важливо, щоб насіння було здоровим і не ураженим хворобами», — додає фахівець.
Рекомендована глибина посіву сочевиці — 3-5 см. У господарстві сіяли на глибину 3-4 см, адже надто глибоке загортання може призвести до поганих сходів, особливо на важких ґрунтах.
Для посіву використовували вже наявний посівний комплекс Horsch Pronto, загрегатований із трактором John Deere 8370.
Сергій Штирбулов, заступник керівника «Теком Агро Групп» з виробництва
Сочевицю ми вирощуємо перший рік і поки що на невеликій площі. Залежно від результату, коли масштабуємось, будемо придивлятись до ринків збуту.
Verty-till — щоб зберегти вологу
Господарства холдингу розташовані у зоні ризикованого землеробства. Постійна нестача вологи призводить до високої щільності ґрунту, тому в керуючій компанії було прийнято рішення перейти на вертикальний обробіток.
«На verty-till ми перейшли повністю з серпня 2024 року. Для вертикального обробітку придбали 6 одиниць Salford RTS I-2100. Робочі органи, а саме диски, рознесені по чотирьох рівнях, що повністю виключає можливість забивання. Salford має виту стійку, яка дозволяє агрегату працювати на високій швидкості — від 16 до 20 км/год, при цьому створюючи ефект «відбійного молотка». Це дозволяє розпушувати ґрунт, а завдяки високій швидкості створюється вібрація частотою 25-45 Гц, яка подрібнює ґрунт навколо оброблюваної ділянки і руйнує плужну підошву. А ще Salford дуже добре бореться з ущільненням ґрунту, вирівнює поле і створює умови для раннього посіву», — пояснюють у «Теком Агро Групп».
60 центнерів пшениці
Влітку 2024 року в господарствах холдингу збирали врожай усіх культур, які попереднього року були посіяні ще за традиційною технологією обробітку ґрунту.
Сергій Штирбулов, заступник керівника «Теком Агро Групп» з виробництва
Тож середня урожайність пшениці склала 4,2-4,3 т/га, ячменю — майже 5-6 т/га. Найвищу врожайність по ячменю отримано в ТДВ «Чорноморець» — 60 ц/га, декотрі поля давали навіть по 75 ц/га. По пшениці — у ТОВ «Ясні Зорі» — до 60 ц/га. Дещо недоотримали через спеку, адже всі пам’ятають неймовірні температури минулого літа, але, попри все, спрацювали добре. До того ж для нас виникли і додаткові фактори ризику — відключення електроенергії через постійні обстріли ворога.
Надзвичайна спека й аномальна посуха минулого року вплинули на цвітіння, вегетацію та дозрівання соняшнику.
«Жнива соняшнику ми проводили у декілька етапів, оскільки є різні зони посіву і дозрівання — в Одеському, Білгород-Дністровському, Роздільнянському та Подільському районах, де, відповідно, і працюють 4 наших господарства. Фахівці постійно слідкували за станом дозрівання культур, своєчасно вносили необхідні добрива та ЗЗР. Обмолот соняшнику завершено наприкінці серпня, середня урожайність склала 2,1 т/га. Про врожайні показники, які отримаємо за вертикальної технології обробітку ґрунту, поговоримо вже влітку», — коментує Сергій Штирбулов.
Тверда пшениця як високомаржинальна культура
Сівозміна в господарствах холдингу стабільна — пшениця, ячмінь, соняшник, ріпак, а тепер буде і сочевиця. У ТДВ «Чорноморець» уже кілька сезонів вирощують тверду пшеницю, оскільки це високомаржинальна культура зі стабільним попитом на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Сергій Штирбулов, заступник керівника «Теком Агро Групп» з виробництва
На її появу в сівозміні вплинуло рішення щодо створення продукції з доданою вартістю. До того ж компанія запланувала інвестиції у модернізацію власних елеваторних потужностей. Паралельно з цим фахівці «Теком Агро Групп» проаналізували експортні ринки і вийшли на дуже цікаві ціни за якісну продукцію. За однакових погодних умов і технології вирощування врожайність твердої озимої пшениці в середньому практично така ж, як і показники м’якої. Але тверда пшениця значно виграє в ціні.
Найбільш прибуткові культури в умовах посухи
В об'єднанні намагаються бути гнучкими й підлаштовуватися під ті кліматичні умови, які зараз настають.
«Ситуація щодо кількості культур, що можна рентабельно вирощувати та включати до сівозміни, не райдужна. Адже вирощувати можна все, але є певні умови та вимоги до врожайності та прибутковості. Тому ми шукаємо щось нове, як-от нішеві культури, сочевиця, на яких зараз є можливість заробляти. Раніше в Україні були прибутковими кукурудза, ріпак, соняшник, соя. Зі зміною клімату ситуація стає іншою, і зараз у нових погодних реаліях Одещини найбільш прибутковими є соняшник і ріпак. Від вирощування кукурудзи ми відмовилися через те, що розрахунково перед посівом вона показувала від'ємну рентабільність. Тобто ми могли посіяти, але отримали б лише збитки від її вирощування. Тому ці площі віддали під соняшник і частково під ріпак», — пояснюють у «Теком Агро Групп».
Пшениця вітчизняної селекції, а на кожному полі — свій соняшник
Озима пшениця холдингу — це сорти одеської селекції Селекційно-генетичного інституту НААН. Вони дають плановий стабільний врожай у 4,5-6 т/га. Зокрема, по м’якій пшениці це сорти Спадщина, Перспектива та Житниця, а по твердій — Алмазний і Блискучий, які влаштовують господарства за вмістом протеїну та склоподібністю, для них розробляються елементи технології вирощування. Мають в арсеналі й кілька сортів Одеського приватного селекційного інституту — Пані Оля й ОСПІ Пріор. Ця пшениця теж добре розкриває свій потенціал, зокрема в Роздільнянському та Подільському районах. Крім того, минулого року спробували безостий сорт пшениці чеської селекції Юлія.
«З огляду на хороші врожайні показники, які ми отримали 2024 року на насіннєвій ділянці, вирішили цей сорт посіяти й під урожай-2025. Попередник — соняшник, перед посівом провели обробіток полів гербіцидом суцільної дії для очищення практично від усього спектра бур’янів, норма висіву — 2,8-3,2 млн», — розповідає Сергій Штирбулов.
По озимому ячменю в господарствах перейшли суто на вирощування сорту Ханнелоре. По ріпаку та соняшнику — це гібриди від DSV, Syngenta, Limagrain, BASF, Bayer.
Сергій Штирбулов, заступник керівника «Теком Агро Групп» з виробництва
Одним із чинників стабільного та рентабельного виробництва зерна є вирощування інноваційних сортів і гібридів. У кожному регіоні, у кожному господарстві у нас різне насіння. Скажімо, якщо брати північну зону біля Кодими, то у нас там в основному соняшник під Євролайтинг. Адже ці поля були дуже засміченими, й ми останні три роки їх «чистимо». Тобто під кожне поле купуємо свій соняшник. Припустимо, у південному регіоні купуємо насіння, стійке до вовчка раси F — це дороге насіння. На півночі купуємо зі стійкістю до раси D, воно трохи дешевше. Під умови кожного господарства свої сорти та гібриди: середньостиглий, середньоранній, для інтенсивної технології, для екстенсивної технології.
Пристосуватися до складних умов можна
З переходом на verty-till з’явилося два додаткових обприскування, аніж було за класичною технологією. Проти бур'янів використовують гліфосати. Решта операцій залишається поки що без змін.
Строки робіт майже не змінюються, проте швидкість їх проведення суттєво зросла.
Осінньо-польові роботи проводяться в той же термін, що й за класичною технологією. Пшеницю і ячмінь можна сіяти у ті ж самі строки — з 10 вересня по 10 жовтня. Ріпак починають сіяти з 5 серпня до 20 вересня. Пізніше 20 вересня, за досвідом фахівців, сіяти не варто, оскільки він або не виживає, або врожай буде не більше 2 т/га.
Щоб надалі оптимізувати посівну кампанію, краще визначати оптимальні строки посіву, глибину загортання насіння, коригувати норми висіву, провести відбір проб на вміст вологи в метровому шарі ґрунту, який є найбільш продуктивним. Проби відбиралися в усіх 4 підприємствах групи на кожні 10 см.
«Так, раніше зими були холоднішими, і, відповідно, ми мали можливість вносити добрива у дещо довший термін. А зараз ми цей термін ловимо і намагаємося оперативно все зробити. Ось і все. Зміни клімату — це нові терміни і висока швидкість робіт», — наголошує Сергій Штирбулов.
Точність живлення озимих
Усі господарства «Теком Агро Групп» вирощують озимі — пшеницю, ячмінь та ріпак. Цього сезону під пшеницю відведено 9400 га, ячменем засіяно 3400 га, площа ріпаку — 7500 га, під посів соняшнику заплановано близько 4500 га. Під час посіву вносили азотно-фосфорні добрива з нормою 60 кг/га, також обробили насіння фунгіцидно-інсектицидним протруйником. У січні провели азотно-сірчане підживлення озимої пшениці по мерзлоталому ґрунту. Сульфат амонію по озимому ріпаку та озимій пшениці внесли з нормами 200 кг та 100 кг на гектар відповідно.
«Сульфат амонію проявляє себе значно краще порівняно з деякими іншими добривами — саме завдяки тим формам, у яких азот і сірка містяться в ньому. А ріпак і озима пшениця дуже вимогливі до сірки. Та й азот у життєдіяльності озимих посідає перше місце серед мінеральних сполук. Тому для забезпечення рослин упродовж вегетації сіркою й азотом, їх правильного розвитку та стабільної врожайності ми використовуємо сульфат амонію. Температурний режим дозволив вийти в поля і в лютневі дні — підживили озимі культури карбамідо-аміачними сумішами, щоб забезпечити вдалий розвиток і ріст кожної рослини», — розповідають у компанії.
Вибір кількості азоту залежить конкретно від стану кожного поля.
«Ми не працюємо «на око». Напередодні польових робіт узяли проби ґрунту, віддали ці зразки до відповідної лабораторії, отримали чіткі результати щодо кількості діючих речовин по азоту і фосфору в ґрунті та визначили дози КАС для своїх полів», — пояснює заступник керівника «Теком Агро Групп» з виробництва.
На черзі — соняшник
Наступною операцією після посіву сочевиці стало боронування озимих після зимівлі. Використовували трактори John Deere і пружинні борони ЗПГ-24, кут атаки робочих органів яких регулюється залежно від маси рослин, заданої глибини розпушування ґрунту. По ріпаку відпрацювали ротаційними боронами, щоб наситити кореневмісний шар ґрунту киснем.
«У першій декаді березня через масовий літ шкідників на посівах озимого ріпаку (насамперед це були прихованохоботники) оперативно відпрацювали перитроїдним інсектицидом із додаванням адьюванта. Зараз підготували техніку та насіння для посіву соняшнику, залежно від температури готові вийти в поля і стартувати», — підсумував Сергій Штирбулов.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua
