
Україна, Румунія та Європейська Комісія узгодили комплекс заходів для збільшення пропускної спроможності Сулінського каналу та скорочення часу очікування суден.

Міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник звернувся до Генерального секретаря Міжнародної морської організації (IMO) Арсеніо Антоніо Домінгеса Веласко у зв’язку з різким загостренням ситуації у сфері безпеки та свободи судноплавства у Чорному морі.

росія першою відновила атаки на український зерновий коридор, і українські удари по російському аграрному експорту є справедливими.

У період розпалу жнив у портах Великої Одеси через атаки ворога по інфраструктурі та суднах повністю заблоковано експорт агропродукції. Сьогодні ситуація набагато критичніша за 2022 рік, адже зараз сільгоспвиробникам потрібні обігові кошти водночас і на посівну, і на покриття боргових зобов'язань перед банками. Але аграрії не можуть отримати перші кошти від реалізації урожаю.

Вартість логістики та обмежені експортні маршрути залишаються головними чинниками, які формуватимуть ситуацію на українському зерновому ринку найближчими місяцями. Вони визначатимуть внутрішні ціни значно більше, ніж обсяги врожаю.

Україна через посередника передала росії пропозицію про припинення атак на цивільні цілі та судна в Чорному морі.

Український фрахтовий ринок залишається складним через атаки на судна, що прямують до портів Великої Одеси. Кількість великовантажних пропозицій скоротилася, а суден, готових виконувати такі рейси, практично немає.

Унаслідок втрати найефективнішого логістичного маршруту для експорту агропродукції дорожчає логістика, зростає навантаження на виробників, а українське зерно втрачає частину своєї конкурентоспроможності на світових ринках.

Оцінки можливого негативного впливу блокади портів Великої Одеси на ВВП України коливаються від -0,6% до -0,9% внеску в економіку.

5 серпня російські війська атакували цивільне судно Mera Queen під прапором Гвінеї-Бісау. росія продовжує терор цивільного судноплавства: внаслідок атаки загинув український моряк.

Атаки рф на цивільні судна та портову інфраструктуру фактично зупинили рух до портів Великої Одеси. Україна розширює експорт залізницею, автомобільними шляхами та через Дунай. Однак ці маршрути зможуть забезпечити лише близько половини пропускної спроможності чорноморських портів. Це створює загрозу для експорту українського врожаю та стабільності світових продовольчих ринків.

Агенція регіонального розвитку Одеської області підписала Меморандум про партнерство, співробітництво та координацію діяльності з американською компанією Agrico Sales, Inc.

Експортні перевезення з українських глибоководних портів залишаються практично паралізованими: після повторних атак на торговельні судна кількість балкерів класу хендісайз і супрамакс, готових заходити до портів Великої Одеси, скоротилася до мінімуму.

Зупинка морського експорту найбільше позначиться на українському ринку пшениці.

Над відновленням нормальної роботи портів працюють уряд, дипломатичний корпус та всі відповідні державні установи в режимі 24/7.

Український морський коридор з моменту запуску у вересні 2023 року забезпечив перевезення через порти Великої Одеси 209,3 млн т вантажів, зокрема 124,1 млн т зерна, та прохід 8222 суден.

Порти Великої Одеси продовжують працювати попри зменшення заходів суден. Водночас Україна обговорює з Румунією можливість збільшення спроможності дунайських портів.

АТ «Укрзалізниця» продовжило та розширило запроваджені конвенційні обмеження на перевезення вантажів до портових станцій в Одеській області.

Ситуація з портами, яка склалась нині в Україні, у середньостроковій перспективі потребуватиме певних додаткових заходів з боку держави, щоб мінімізувати вплив на економіку та виробництво.

Міжнародний попит на українську пшеницю залишається стабільним попри фактичну зупинку експорту зерна через порти Великої Одеси через посилення російських атак.