мед

Лінійка меду MeliBio на рослинній основі, виготовлена без використання бджіл, з'явиться на полицях магазинів під брендом Better Foodie від Narayan Foods.

Цей рік на Сумщині був щедрим на медозбір. Тут відкачали і сади, і ріпак, і акацію, і липу, ну й, звісно, соняшник, який дає найбільшу кількість меду, оскільки до його цвітіння бджолосім'ї розвинені в повну силу. Однак цього сезону не було гречаного меду — аграрії Сумщини гречки сіяли мало, а пасічникам кочувати під час війни нереально, адже регіон знаходиться близько до кордону з країною-агресором.

Планові та аварійні відключення суттєво позначились на роботі крафтярів. Специфіка роботи така, що процес виробництва займає від 12 годин до 10 днів (кремування меду). І весь цей період із невеликими перервами має працювати обладнання.

Пасічники України — справжні трударі, патріоти своєї держави, і своїх колег в біді ніколи не залишать, як би тяжко не було. Одним із таких є Андрій Баскевич із Полтавщини. За добу він зібрав кошти на 2 автомобілі для пасічників, які служать у ЗСУ. Тож скоро авто вирушать на передову.

Компанія «Медовий Спас» (Київська обл.) незабаром експортуватиме до Японії медовий напій — сікеру.

Херсонський виробник меду Honey Moon Bear, що тримає пасіку в окупованому селі Киселівка, купує мед в інших пасічників, попередньо перевіривши його за всіма стандартами, щоб продовжити свою діяльність.

До України повернулася делегація Спілки пасічників України, яка брала участь у 47-му Конгресі Апімондії — з'їзду всіх пасічницьких організацій світу.

Міжнародна Федерація Бджільницьких Асоціацій Апімондія проводить свій 47 Конгрес на теренах Туреччини в останні дні серпня 2022 року.

Наразі в Україні працює лише один переробний завод у Вінниці, й усі закупівельники привозять мед туди. Завод уже закупив необхідні обсяги липового, акацієвого меду. Тепер приймають лише соняшниковий.

Японська компанія Yamada Bee Company Group почала закупівлю додаткових обсягів українського меду.

З початком війни потенціал бджільництва в Україні скоротився. Через воєнні дії відбулися певні втрати в галузі: значне руйнування пасік та виробничої бази, скорочення виробництва, оскільки на непідконтрольних територіях не можна отримувати продукцію. Тож цього сезону меду в Україні буде значно менше.

Лише 15% пасічників констатували більший урожай меду, ніж торік, у частини — на тому ж рівні, інші втратили до половини бджолиних сімей. Є десятки пасічників, у яких було 150 сімей, а залишилося 30.

На пасіці Володимира Пащенка 120 вуликів. Серед порід віддає перевагу українській степовій та карпатянці. За сприятливої погоді й урожай мають хороший — від 50 до 80 кг меду з одного вулика.

У 2022 р. у Кіровоградській області очікують вдвічі менший, ніж торік, урожай меду. Через подорожчання пального не всі пасічники вивезли вулики на поля під час цвітіння медоносів. Не сприяли і погодні умови.

У селі Камінне на Івано-Франківщині, навіть бджоли ходять до храму. Все завдяки отцю Богдану, який посеред своєї пасіки побудував маленьку церкву.

Європейський Союз є основним партнером для виробників Чернівецької області. За 2021 рік до країн ЄС експортовано товарів на суму понад $155 млн за загального експорту $207 млн. Тобто 75% усього експорту Буковини припадає саме на країни Євросоюзу.

Кемпінг як спосіб відпочинку стає дедалі популярнішим серед українських мандрівників. Одним із таких є «Медовий блюз» — солодкий кемпінг, який знаходиться у мальовничому селі Луб’яна за 30 км від Львова.

Хмельниччина з початку війни експортувала майже 5 тис. т меду, що більше, ніж в аналогічний період минулого року.

До Чернівців переїхало підприємство «Пульс автоматика», яке виготовляє електроніку для бджільництва. Підприємство знаходилося за 16 км від Харкова — у місті Дергачі. Там складно від початку війни, і зараз теж тривають бойові дії.