
Японська компанія Yamada Bee Company Group почала закупівлю додаткових обсягів українського меду.

З початком війни потенціал бджільництва в Україні скоротився. Через воєнні дії відбулися певні втрати в галузі: значне руйнування пасік та виробничої бази, скорочення виробництва, оскільки на непідконтрольних територіях не можна отримувати продукцію. Тож цього сезону меду в Україні буде значно менше.

Лише 15% пасічників констатували більший урожай меду, ніж торік, у частини — на тому ж рівні, інші втратили до половини бджолиних сімей. Є десятки пасічників, у яких було 150 сімей, а залишилося 30.

На пасіці Володимира Пащенка 120 вуликів. Серед порід віддає перевагу українській степовій та карпатянці. За сприятливої погоді й урожай мають хороший — від 50 до 80 кг меду з одного вулика.

У 2022 р. у Кіровоградській області очікують вдвічі менший, ніж торік, урожай меду. Через подорожчання пального не всі пасічники вивезли вулики на поля під час цвітіння медоносів. Не сприяли і погодні умови.

У селі Камінне на Івано-Франківщині, навіть бджоли ходять до храму. Все завдяки отцю Богдану, який посеред своєї пасіки побудував маленьку церкву.

Європейський Союз є основним партнером для виробників Чернівецької області. За 2021 рік до країн ЄС експортовано товарів на суму понад $155 млн за загального експорту $207 млн. Тобто 75% усього експорту Буковини припадає саме на країни Євросоюзу.

Кемпінг як спосіб відпочинку стає дедалі популярнішим серед українських мандрівників. Одним із таких є «Медовий блюз» — солодкий кемпінг, який знаходиться у мальовничому селі Луб’яна за 30 км від Львова.

Цього сезону у черкаського бджоляра Сергія Кожемяко кількість вуликів зменшилася. Раніше їх було близько вісімдесяти, зараз — 25. В одному вулику живе одна бджолосім'я.

Хмельниччина з початку війни експортувала майже 5 тис. т меду, що більше, ніж в аналогічний період минулого року.

До Чернівців переїхало підприємство «Пульс автоматика», яке виготовляє електроніку для бджільництва. Підприємство знаходилося за 16 км від Харкова — у місті Дергачі. Там складно від початку війни, і зараз теж тривають бойові дії.

В Хмельницькій області мед гуртом для подальшого експорту приймають від пасічників по 65-70 грн за кілограм, якщо він екологічно чистий. Та його собівартість цього року набагато більша.

Покровська громада Дніпропетровської області живе з молока, меду та овочів. Аграрний курс взяли від початку створення ТГ. Сьогодні тут неспокійно, як і по всій Україні, але місцеві жителі націлені на розвиток.

Тримати пасіку — справа не з дешевих, а особливо коли розпочинаєш все, як то кажуть, з нуля. Потрібні вулики, рамки, проволока, вощина, медогонка, воскотопка та інший інвентар. Далі теж недешево, але бджоли вже на себе заробляють і віддячують пасічникові певним прибутком.

Ефект від відміни мита ЄС на поставки українського меду стане відчутним із початком нового медового сезону — тобто з липня-серпня, коли на ринку буде масова пропозиція меду, і компанії-експортери повністю відновлять активну роботу.


Співпраця та постійна комунікація між агровиробниками та пасічниками — позитивний синергетичний ефект для двох сторін: +20-30% до врожаю та поле для збору меду пасічнику.

Компанія «Дунайський аграрій» запускає новий бізнес — органічне бджільництво. Чекають на органічний мед.

Війна завдала шкоди українському бджільництву — частина пасік була зруйнована обстрілами, а деякі свідомо знищувались російськими загарбниками на окупованих територіях.

Український виробник натуральних солодощів «ФронтМед» з Хмельниччини запустив у продаж повноцінні великодні кошики.