мед

Компанія «Мед України» розширює лінійку продукції.

Релоковане з Харкова до Чернівців підприємство налагодило виробництво електроніки для бджільництва, зокрема, техніки для медогонок та навощування бджолиних рамок.

Майже половина імпортованого до Євросоюзу меду — 46% — не відповідає нормам ЄС.

Студент-маркетолог Богдан Лісовий із села Здобутка на Черкащині створив «Лісову пасіку» на 30 вуликів.

Роман Бурджанадзе мав пасіку на 200 бджолосімей на Луганщині. Його господарство опинилося в окупації уже в перші дні повномасштабного вторгнення, тому евакуювати пасіку не вийшло. Утім, бджоляр переїхав на Дніпропетровщину й планує відновити пасіку там. Кошти для цього він уже отримав.

У 2022 році українські бджолярі зібрали непоганий врожай меду. За різними оцінками — від 100 до 120 тис. т. Водночас експорт скоротився на 10 тис. т порівняно з показниками 2021 року.

Торгова марка «Тарпан» пропрацювала лише один день до початку війни, тож виробництва за умов мирного життя майже не було. Від початку бренд замислювався як така собі парасолька, під якою будуть випускатися товари, вирощені чи виготовлені фронтовими побратимами.

Практично 90% пасічників України свій мед продають за кордон, звісно, не напряму, а через експортера. Він і формує ціну, і ніякого державного контролюючого органу немає.

Останніми роками спостерігаються аномально теплі зими, коли в грудні й навіть на початку січня температура вдень піднімається до +10-16°С. За таких умов вулики прогріваються, і бджоли виходять на очисний обліт. Зимовий клуб бджіл розпадається.

Жодна кутя на різдвяному столі не обходиться без меду. Цей смаколик — один із основних інгредієнтів куті, який символізує солодке життя. Розуміючи попит на нього, виробники пропонують до свят широкий асортимент меду та крем-меду з різними смаками.

У березні 150 вуликів бджоляра з Миколаївщини Дмитра Митковського було пошкоджено уламками російської ракети. Крім того, пасічник втратив частину обладнання для відкачки меду.

Лінійка меду MeliBio на рослинній основі, виготовлена без використання бджіл, з'явиться на полицях магазинів під брендом Better Foodie від Narayan Foods.

Цей рік на Сумщині був щедрим на медозбір. Тут відкачали і сади, і ріпак, і акацію, і липу, ну й, звісно, соняшник, який дає найбільшу кількість меду, оскільки до його цвітіння бджолосім'ї розвинені в повну силу. Однак цього сезону не було гречаного меду — аграрії Сумщини гречки сіяли мало, а пасічникам кочувати під час війни нереально, адже регіон знаходиться близько до кордону з країною-агресором.

Планові та аварійні відключення суттєво позначились на роботі крафтярів. Специфіка роботи така, що процес виробництва займає від 12 годин до 10 днів (кремування меду). І весь цей період із невеликими перервами має працювати обладнання.

Пасічники України — справжні трударі, патріоти своєї держави, і своїх колег в біді ніколи не залишать, як би тяжко не було. Одним із таких є Андрій Баскевич із Полтавщини. За добу він зібрав кошти на 2 автомобілі для пасічників, які служать у ЗСУ. Тож скоро авто вирушать на передову.

Компанія «Медовий Спас» (Київська обл.) незабаром експортуватиме до Японії медовий напій — сікеру.

Херсонський виробник меду Honey Moon Bear, що тримає пасіку в окупованому селі Киселівка, купує мед в інших пасічників, попередньо перевіривши його за всіма стандартами, щоб продовжити свою діяльність.

До України повернулася делегація Спілки пасічників України, яка брала участь у 47-му Конгресі Апімондії — з'їзду всіх пасічницьких організацій світу.

Міжнародна Федерація Бджільницьких Асоціацій Апімондія проводить свій 47 Конгрес на теренах Туреччини в останні дні серпня 2022 року.

Наразі в Україні працює лише один переробний завод у Вінниці, й усі закупівельники привозять мед туди. Завод уже закупив необхідні обсяги липового, акацієвого меду. Тепер приймають лише соняшниковий.