Співпраця та постійна комунікація між агровиробниками та пасічниками — позитивний синергетичний ефект для двох сторін: +20-30% до врожаю та поле для збору меду пасічнику.

«Ми проводили дослідження на ділянках гібридизації соняшнику, запрошували пасічників, які займаються саме запиленням рослин. Зафіксували на 20-30% збільшення врожаю на ділянках, де були розміщенні пасіки. Це стосується посівів ріпаку та соняшнику», — про це AgroPortal.ua розповів головний агроном ГК «Агро-Регіон» Юрій Лисак.

За його словами, є засоби захисту рослин, які при дотриманні всіх регламентів, безпечні для бджіл, головне не користуватися фальсифікатом та не проводити обробку в денні години і під час цвітіння.

Для уникнення конфліктних ситуацій у компанії за 3-4 дні до внесення препаратів інформують старостів сіл та самих пасічників.

Співпраця пасічник-агровиробник — виграшна історія для двох сторін, або Як уникнути потрави бджіл Співпраця пасічник-агровиробник — виграшна історія для двох сторін, або Як уникнути потрави бджіл

Співпраця та постійна комунікація між агровиробниками та пасічниками — це позитивний синергетичний ефект для двох сторін: +30% до врожаю фермеру та поле для збору меду пасічнику. 

Ігор Буцик, пасічник, голова СОК «Бджолиний край», староста Підгаєцької міської ради

«Обов’язково пасічникам потрібно об’єднуватись у спілки чи кооперативи. Коли вони спільно звертаються до того чи іншого фермера, тоді він починає розуміти перевагу і користь від бджіл. Звичайно, ми не можемо без їхніх посівів отримати достатню кількість меду, так само вони не матимуть високого врожаю»

Ігор Буцик, пасічник, голова СОК «Бджолиний край», староста Підгаєцької міської ради

За його словами, останніми роками держава наблизилась до співпраці між пасічниками та агровиробниками і самі пасічники відчувають державну підтримку. При цьому Ігор Буцик наголошує, що пасіка має бути зареєстрована.

«Якщо відбулась потрава бджіл, незареєстрованому пасічнику довести свою правоту, тим більше отримати відшкодування, неможливо», — каже він.

В Україні сотні тисяч пасічників, 40 тисяч фермерів і ще десятки тисяч одноосібників, тому на рівні держави застосовують декілька інструментів комунікації, один з яких — поширення інформації через громади як серед пасічників, так і серед аграріїв, додає перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Говорячи про структуру посівів цьогоріч, чиновник вказує, що в основному зменшились площі кукурудзи, що ніяк не впливає на збір меду. 

Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України

«Скорочення соняшнику в структурі по країні не буде, можливо, навіть буде зростання. Очікуємо, що збільшяться нішеві культури, такі як гречка. Можу сказати, що зараз до нас їде насіння від канадських партнерів, тому хто має бажання, до 10 червня можна ще посіяти. Озимий ріпак відсіяний, вже цвіте»

Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України
Бджоли та ЗЗР: як не втратити врожай та вберегти комах Бджоли та ЗЗР: як не втратити врожай та вберегти комах

Війна змусила аграріїв працювати у надскладних умовах. Та, попри обставини, українські сільськогосподарські виробники акцентують увагу на урожайності.

Названо причини втрат у бджільництві під час війни Названо причини втрат у бджільництві під час війни

Через війну, розв’язану росією проти України, значних втрат зазнає, зокрема, вітчизняне бджільництво. Це пов’язано з цілою низкою факторів: руйнування пасік внаслідок обстрілів та свідомого знищення окупантами; неможливість догляду за вцілілими пасіками через окупацію територій чи бойові дії; скорочення посівних площ під соняшник та заміна їх на злакові, які не є медоносами.

Мультимедіа