Співпраця та постійна комунікація між агровиробниками та пасічниками — позитивний синергетичний ефект для двох сторін: +20-30% до врожаю та поле для збору меду пасічнику.
«Ми проводили дослідження на ділянках гібридизації соняшнику, запрошували пасічників, які займаються саме запиленням рослин. Зафіксували на 20-30% збільшення врожаю на ділянках, де були розміщенні пасіки. Це стосується посівів ріпаку та соняшнику», — про це AgroPortal.ua розповів головний агроном ГК «Агро-Регіон» Юрій Лисак.
За його словами, є засоби захисту рослин, які при дотриманні всіх регламентів, безпечні для бджіл, головне не користуватися фальсифікатом та не проводити обробку в денні години і під час цвітіння.
Для уникнення конфліктних ситуацій у компанії за 3-4 дні до внесення препаратів інформують старостів сіл та самих пасічників.
«Обов’язково пасічникам потрібно об’єднуватись у спілки чи кооперативи. Коли вони спільно звертаються до того чи іншого фермера, тоді він починає розуміти перевагу і користь від бджіл. Звичайно, ми не можемо без їхніх посівів отримати достатню кількість меду, так само вони не матимуть високого врожаю»
За його словами, останніми роками держава наблизилась до співпраці між пасічниками та агровиробниками і самі пасічники відчувають державну підтримку. При цьому Ігор Буцик наголошує, що пасіка має бути зареєстрована.
«Якщо відбулась потрава бджіл, незареєстрованому пасічнику довести свою правоту, тим більше отримати відшкодування, неможливо», — каже він.
В Україні сотні тисяч пасічників, 40 тисяч фермерів і ще десятки тисяч одноосібників, тому на рівні держави застосовують декілька інструментів комунікації, один з яких — поширення інформації через громади як серед пасічників, так і серед аграріїв, додає перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
Говорячи про структуру посівів цьогоріч, чиновник вказує, що в основному зменшились площі кукурудзи, що ніяк не впливає на збір меду.
«Скорочення соняшнику в структурі по країні не буде, можливо, навіть буде зростання. Очікуємо, що збільшяться нішеві культури, такі як гречка. Можу сказати, що зараз до нас їде насіння від канадських партнерів, тому хто має бажання, до 10 червня можна ще посіяти. Озимий ріпак відсіяний, вже цвіте»

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Атаки рф на цивільні судна та портову інфраструктуру фактично зупинили рух до портів Великої Одеси. Україна розширює експорт залізницею, автомобільними шляхами та через Дунай. Однак ці маршрути зможуть забезпечити лише близько половини пропускної спроможності чорноморських портів. Це створює загрозу для експорту українського врожаю та стабільності світових продовольчих ринків.

Пасічники відмічають непоганий урожай меду цього року.

Використання альтернативної логістики коштуватиме сільгоспвиробникам додатково 50–70 євро на кожній тонні продукції, а загальні втрати аграрного сектору України можуть становити від $1,5 млрд до $3 млрд. Саме тому підтримка міжнародних партнерів є надзвичайно важливою як для України, так і для збереження глобальної продовольчої безпеки.

Обсяг M&A угод в агросекторі України за 4 місяці поточного року перевищив $525 млн — це більше, ніж за весь минулий рік (18 угод на $167 млн).

Кількість бджолосімей у Європейському Союзі у 2023 році становила 9,4 млн, що на 1,3 млн, або 16% більше порівняно з показником 2020 року.

Відомо, що бджоли допомагають підвищувати продуктивність культур і загалом покращують умови навколишнього середовища. Обліки у ФГ «Широкоступ», де облаштований спеціальний мікрозаказник, показали, що чисельність корисних комах за чотири роки збільшилася в 17 разів. Рівень запилення соняшнику в місцях, де були осередки диких рослин і мікрозаказник, виріс на 7–9%.

Пасічники проводять перше відкачування меду, яке дає можливість робити прогнози про обсяги збору.

Господарство «Інтер» цього року на своїх землях на Чернігівщині посіяло 200 га фацелії, для запилення якої через соцмережі запросили пасічників.

Ціни на цукор знижуються, тому деякі аграрії зменшують виробництво цукрових буряків або ж узагалі відмовляються від культури.

Українські агровиробники продовжують курс на зміну способу обробітку ґрунту, відмовляючись від оранки на користь мінімального обробітку та глибокого розпушування.