Медові ласощі та мед із фітодобавками ТМ «Правильний мед» тепер представлені в мережі супермаркетів «Таврія В». Вихід на новий ринок збуту був тривалим, вимагав багато паперової роботи, але тепер виробник сподівається на зростання продажів.
Цьогоріч з медом напружена ситуація як на Київщині, так і на території всієї України, оскільки 2020 рік видався непростим для медозбору. Цього року мед буде лише в добре підготовлених та збалансованих бджолиних сім’ях.
У Житомирській області цього року пасічники зібрали менше меду, ніж минулого. На врожай вплинули погодні умови. Пасічники прогнозують, що через недобір меду ціни на нього зростуть.
Українські пасічники раніше вивели країну до списку світових лідерів із виробництва меду. Але на експорт іде не багато продуктів бджільництва. Одна з причин — недостатнє просування за кордоном.
Змінити високооплачувану професію ІТ-спеціаліста на бджоляра у Дмитра Музики вийшло несподівано і зовсім неочікувано. На початку шляху він нічого не знав про мед, а сьогодні не лише освоїв всі ази бджільництва і має пасіку «Бджоляна», а й розробляє програмне забезпечення для пасічників.
Пілотний проєкт географічного зазначення «Мед Закарпаття», який зараз реалізовується, можна використати надалі виробникам і розпочати створення наступного географічного зазначення на мед. Для цього пасічникам потрібно побачити переваги географічного зазначення та прийняти рішення, що їхня продукція є особливою.
Наразі питання реєстрації пасік стоїть на порядку денному по бджільництву в Мінекономрозвитку. Новим наказом, який знаходиться на фінальній стадії розробки, передбачається зробити процес реєстрації пасік більш простим і зручним для бджолярів.
Компанія «Медовий спас» поповнила лінійку медових напоїв новим видом сікери. Понад 20 тонн особливого напою на основі липового меду та аґрусу вже направлено на розлив.
В Європейському Союзі ринок продуктів із географічним зазначенням надзвичайно цікавий для споживачів. Різниця між ціною на харчовий продукт із географічним зазначенням і звичайний становить не менше 15%. Це якраз та додана вартість, яка повинна бути стимулом для виробників.
Україна в 2019 році показала значне зростання експорту меду — майже на 13%, експортувавши його понад 55 тис. т. За підсумками Україна увійшла до п’ятірки найбільших країн-експортерів меду. Завдання на найближчі роки — увійти до трійки лідерів.
Зняти всі питання та спростувати підозри Асоціації ЄС щодо якості українського меду можливо за умови офіційної реєстрації всіх виробників цієї продукції.
Україна може збільшити експорт меду за рахунок великих обсягів монофлорних сортів, роботи над іміджем і виключення попадання на ринки продукції, що містить антибіотики, а також фальсифікату.
За кордоном Україну як експортера меду знають тільки трейдери і пакери, адже маємо лише поодинокі випадки, коли виробники експортують фасовану продукцію під своїм брендом. Тож їм потрібно більше працювати з кінцевим споживачем, і для цього є багато дієвих інструментів.