мед

Виробникам, які збираються займатися виробництвом та реалізацією крем-меду в Україні, найбільше сил доведеться докласти для аналізу ринку та пошуку тих смаків, які б зацікавили та задовольнили потребу потенційного покупця.

Асоціація фермерів ЄС COPA-COGECA повідомила, що в 2020 році збір меду в країнах ЄС знизився на 40% через екстремальні погодні умови.

Основними факторами, які цього року впливають на медовий сезон, стали спекулятивні настрої через побоювання дефіциту, а також обмеження і ризики, пов’язані з поширенням коронавірусної інфекції.

Компанія «Правильний мед» випустив унікальний продукт – зелений мед, в основі якого є крем-мед з квіткового різнотрав’я та суспензія мікроводорості хлорели. Водорості спіруліни та хлорелу для виробництва продукту постачає компанія «Жива Хлорела».

Цього року в ФГ «Золотий ранок» зібрали близько 30 т меду, що на 50% менше, ніж торік.

Український проєкт бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP ) анонсував унікальний бізнес-курс для пасічників «Пасіка. Від хобі до бізнесу. Як перетворити пасіку в постійне джерело доходу».

Медові ласощі та мед із фітодобавками ТМ «Правильний мед» тепер представлені в мережі супермаркетів «Таврія В». Вихід на новий ринок збуту був тривалим, вимагав багато паперової роботи, але тепер виробник сподівається на зростання продажів.

Ціна 120-140 грн/л меду навіть не покриває витрат пасічника, отже продавати за такі гроші натуральний продукт невигідно.

Група бджолярів з смт. Ширяєве Одеської області приступили до відкачування меду сезону 2020 р., який згодом буде відправлений до Європейського Союзу.

Цьогоріч з медом напружена ситуація як на Київщині, так і на території всієї України, оскільки 2020 рік видався непростим для медозбору. Цього року мед буде лише в добре підготовлених та збалансованих бджолиних сім’ях.

У Житомирській області цього року пасічники зібрали менше меду, ніж минулого. На врожай вплинули погодні умови. Пасічники прогнозують, що через недобір меду ціни на нього зростуть.

Бекмес – кавуновий мед – може стати додатковим заробітком для фермера та мати успіх в Європі.

Змінити високооплачувану професію ІТ-спеціаліста на бджоляра у Дмитра Музики вийшло несподівано і зовсім неочікувано. На початку шляху він нічого не знав про мед, а сьогодні не лише освоїв всі ази бджільництва і має пасіку «Бджоляна», а й розробляє програмне забезпечення для пасічників.

Тема мору бджіл в Україні, яка з кожним роком набирає обертів, — комплексна проблема, що вимагає комплексного підходу.

Пілотний проєкт географічного зазначення «Мед Закарпаття», який зараз реалізовується, можна використати надалі виробникам і розпочати створення наступного географічного зазначення на мед. Для цього пасічникам потрібно побачити переваги географічного зазначення та прийняти рішення, що їхня продукція є особливою.

Наразі питання реєстрації пасік стоїть на порядку денному по бджільництву в Мінекономрозвитку. Новим наказом, який знаходиться на фінальній стадії розробки, передбачається зробити процес реєстрації пасік більш простим і зручним для бджолярів.

Компанія «Медовий спас» поповнила лінійку медових напоїв новим видом сікери. Понад 20 тонн особливого напою на основі липового меду та аґрусу вже направлено на розлив.

В Європейському Союзі ринок продуктів із географічним зазначенням надзвичайно цікавий для споживачів. Різниця між ціною на харчовий продукт із географічним зазначенням і звичайний становить не менше 15%. Це якраз та додана вартість, яка повинна бути стимулом для виробників.

Україна в 2019 році показала значне зростання експорту меду — майже на 13%, експортувавши його понад 55 тис. т. За підсумками Україна увійшла до п’ятірки найбільших країн-експортерів меду. Завдання на найближчі роки — увійти до трійки лідерів.