Україна переважно постачає мед на ринки країн Євросоюзу.
Про це у коментарі «Тижню» розповів провідний науковий співробітник ННЦ «Інститут аграрної економіки» Богдан Духницький.
Так, 2021 року Україна експортувала 57,6 тис. т меду, з них до ЄС — 50,7 тис. т (88%). 2023 року експорт склав 55,4 тис. т, на європейські ринки — 51,7 тис. т. Переважно український мед купували Німеччина, Польща, Франція, Іспанія, Італія, Греція, Румунія, Бельгія та США.
Фахівець зауважив, що висока концентрація зовнішніх продажів на ринках Євросоюзу ставить українську галузь у критичну залежність від цінової кон’юнктури європейського ринку. Крім того, з червня 2024 року Євросоюз запроваджує обмежувальні заходи для окремих видів української продукції, одним із яких є мед.
«Україні потрібно диверсифікувати експорт й фокусуватися на постачанні на ринки США, Японії, Канади, Саудівської Аравії, Об’єднаних Арабських Еміратів, — пояснює Богдан Духницький. — Звісно, вихід на нові ринки потребує проведення попереднього глибшого дослідження умов і конкурентів. Однак українська продукція навіть тепер частково присутня на деяких із них: американському, японському і канадському».
Також експерт назвиває іншу проблему: часто український мед за кордоном продають з європейським маркуванням. Водночас продукція коштує значно дорожче, ніж її придбали в українських пасічників. Оскільки формувати однорідні партії експорту складно через різних виробників меду, тому майже весь український мед роками експортують у бочках — нефасованим.
«Отже ми продаємо сировину без створення доданої вартості. У Європі її доробляють, фасують і на пакованні виробником вказують не Україну, а країни ЄС», — пояснює фахівець.
На його думку, змінити ситуацію можливо тільки комплексно: із залученням не лише виробників та експортерів, а й відповідних державних органів разом з активізацією діяльності галузевих асоціацій. Найперше — власну продукцію варто фасувати. Водночас слід додатково розв’язувати питання географічних зазначень на пакованні та розширювати асортимент. Тобто пропонувати не лише чистий мед, а також із різними добавками та смаками. Це сприятиме появі й розвитку справді брендованого солодкого продукту бджільництва з України на постійній основі.

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

Міністерство економіки та довкілля України визначило мінімально допустимі експортні ціни на сільгосппродукцію на вересень 2026 року.

Цьогорічний медозбір в Україні загалом виявився непоганим, однак очікування високого врожаю вже спричинили зниження закупівельних цін на мед.

Дніпропетровський бренд «Медуниця» цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів.

П’ять років тому енергетики Ірина та Олександр Карабути навіть не думали, що бджільництво стане їхньою справою. Почавши з 10 вуликів на дачній ділянці, сьогодні вони мають пасіку поблизу Кривого Рогу на понад сотню бджолосімей і переробляють увесь викачаний мед.

Україна впевнено утримує статус одного з провідних світових експортерів меду попри складнощі повномасштабної війни, логістичні виклики та повернення тарифних квот з боку Європейського Союзу.

Міністерство економіки та довкілля України визначило мінімально допустимі експортні ціни на сільгосппродукцію на серпень 2026 року.

Пасічники відмічають непоганий урожай меду цього року.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України встановило на липень 2026 року мінімальні ціни на сільгосппродукцію.

Пасічники проводять перше відкачування меду, яке дає можливість робити прогнози про обсяги збору.

Оновлені правила маркування меду почали діяти з 14 червня 2026 року в Європейському Союзі.