фрукти

На жаль, роками ми вирощували те, що росло і традиційно споживалося в Україні та Росії, а не те, чого вимагає світовий ринок і весь сучасний світ від сортів до упаковки.

Експортні зусилля ФАО та ЄБРР з орієнтацією на Південно-Східну Азію дали фантастичний результат для українських виробників плодоовочевої продукції, які вже сьогодні налагодили системні поставки до Сінгапуру, що відкриває вітчизняним експортерам доступ до ринків усього світу.

Малі й середні агропідприємства мають змогу одержати грант від проекту «Програма підтримки аграрного і сільського розвитку в Україні», який спрямований на поліпшення існуючих або створення нових сучасних потужностей для переробки фруктів.

Сьогодні дуже модно фотографувати розкладки з фруктами, але що було б, якби фрукти робили ці знімки самі?

В Україні є певний перелік плодоовочевої продукції, яка має потенціал для експорту на азіатські ринки. Але враховуючи специфіку цієї продукції потрібно інвестувати в її просування, логістику, технології виробництва.

Компанія UApple будує сучасний інноваційний холодильний комплекс для зберігання яблук в Дніпропетровській області.

З врожаями приходять і клопоти щодо заготівлі їх на зиму. У період простудних захворювань і морозів хочеться згадати про сонце і заповнити нестачу вітамінів, підтримавши імунітет. Один із способів зберегти продукти до настання холодів — сушіння. Це і чаї з трав, фрукти і ягоди, гриби і прянощі.

Україна в січні-червні 2018 р. експортувала плодово-ягідну продукцію в більш ніж 50 країн світу, в тому числі в країни Європейського Союзу, Євразійського союзу (крім РФ), Африки, Європи та ряду країн Азії.

Якщо говорити про зниження цін на фрукти та ягоди, то можу сказати, що для промислових виробників, особливо тих, які входять до асоціації, воно було очікуваним, оскільки всі вони фактично в онлайн-режимі відслідковують коливання ринку, добре володіють статистичною та аналітичною інформацією, а також прогнозами, чого не можна сказати про фермерів-одинаків.

Ситуація в Одеській області, коли через недобросовісну поведінку переробника фермер викорчував сад, дещо неоднозначна, але вона є яскравим прикладом того, що будь-який фермер має працювати над диверсифікацією каналів збуту. 

Ці запашні, солодкі, соковиті плоди дуже складно обійти стороною, адже на прилавках таке розмаїття! А ми і не радимо обходити їх, адже вони не тільки смачні, але і дуже корисні, включити в раціон їх просто необхідно, особливо в сезон, коли вони найбільш корисні. Просто прислухайтеся до порад і вибирайте найкращі!

ТОВ «Агрофруктсервіс» (ТМ «Палиночка» та ТМ «Перша Закарпатська Палинчарня») стало першим малим підприємством в Україні офіційним виробником палинки — міцного алкогольного напою з плодових спиртів.

У Польщі запустили портал, суть якого — вберегти фермерів від втрати великої частини врожаю через брак робочої сили.

Вирощування сливи набирає популярність серед українських садівників, хоча вона і не вважається експортною продукцією. Також слива конкурує в сегменті кісточкових.

В Білгород-Дністровському районі Одеської області директор агрофірми «Авангард» Василь Гончар через недобросовісних контрагентів позбувся 100 гектар плодючих персикових садів.

Експерти вважають, що в Україні варто акцентувати увагу на вирощуванні яблук, малини, чорниці та вишні й прогнозують, що наступні 5-10 років Україна стане лідером з вирощування ягід і фруктів.

Після збору врожаю плодових культур та винограду перед аграріями постає питання їх зберігання і критерій лежкості потрібно від початку закладати у технологію вирощування. Адже не усі плоди призначені для споживання у свіжому вигляді чи для переробки на сировину для інших галузей.

Інформаційна компанія «Інфоіндустрія» у партнерстві з Українським проектом бізнес-розвитку плодоовочівництва UHBDP, який фінансується Міністерством міжнародних справ Канади, співфінансується та реалізується Менонітською Асоціацією Економічного Розвитку (MEDA), а також за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України запрошують долучитися до міжнародної науково-практичної конференції на тему «Сучасне плодоовочівництво 2018», «Від лану — до ресторану. HoReCa».