З огляду на кращий врожай цього року, збільшення обсягів виробництва за рахунок виходу на ринок нових гравців або вступ у плодоношення нових багаторічних насаджень, як це, наприклад, відбувається з лохиною, всі очікували зниження ціни, тому мали можливість підготуватися шляхом участі у міжнародних виставкових заходах, напрацювавши нові контакти і уклавши угоди на поставку своєї продукції як в Україні, так і за кордоном. Однак, на мою думку, просідання в ціні значно вплине на сегмент технічної продукції, тобто сировини для переробки, адже процес диверсифікації каналів збуту триває довше, аніж для свіжої продукції, оскільки введення нових переробних підприємств в експлуатацію є тривалим процесом.
Інше питання: наскільки це зниження вплинуло на рентабельність та прибутки. У кожному господарстві буде своя відповідь, адже це залежить від віку насаджень, сорту, технологій вирощування тощо. Тому один виробник може зазнати незначних втрат, а інший — стати банкрутом. Проте наразі зарано говорити про вплив зниження цін на рентабельність та прибуток, оскільки ще триває ягідний сезон, сезон кісточкових і фактично ще не розпочався яблучний сезон. Це треба робити, коли ми матимемо всі ціни, а зараз немає ціни навіть на концентрат, оскільки ще не розпочався активний сезон.
А ось для дрібних виробників, які самі по собі роз'єднані, звичайно, на мою думку, цей сезон мав кілька неприємних сюрпризів, тому що вони не володіють у повній мірі ринковою ситуацією та прогнозами, а відтак не мають можливості завчасно попередити можливі негативні наслідки.
Щодо партнерства з переробними підприємствами, то насамперед фермер має розуміти, що вирощування та реалізація продукції є бізнесом, а в бізнесі не можна покладатися на одну довіру, навіть якщо це перевірений часом покупець, тож має бути укладений контракт, у якому, зокрема, буде прописано відповідальність сторін за невиконання його умов, формулу розрахунку ціни тощо. На жаль, торговельні відносини між переробниками та фермерами не мають прогнозованого характеру, чим переробники користуються, маніпулюючи фермерами, у яких не так багато каналів збуту своєї продукції, та граючи на заниження закупівельної ціни. Хоча більшість фермерів, що професійно вирощують свою продукцію, готові контрактуватися ще взимку, проте великі переробники, навпаки, не мають бажання йти цим шляхом, хоча самі зацікавлені у плануванні своєї діяльності, оскільки мають виконувати свої контракти на поставку продуктів переробки. А ось невеликі переробники, які виготовляють сушку, джеми тощо, віддають перевагу контрактуванню, яке дозволить їм планувати свою діяльність.
Дмитро Крошка, голова асоціації «Укрсадпром»
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.