На жаль, роками ми вирощували те, що росло і традиційно споживалося в Україні та Росії, а не те, чого вимагає світовий ринок і весь сучасний світ від сортів до упаковки.

По-перше, враховуючи відновлення державної підтримки садівництва, необхідно оновити сортовий склад насаджень і відмовитись від промислового вирощування сортів, на яких неможливо заробити. Цей процес вже розпочався, і чимало виробників почали оновлення своїх насаджень, але, на жаль, сам процес розтягнутий у часі, й такі виробники почнуть займатись садівництвом, фактично, з нуля.

По-друге, необхідно удосконалити якість фруктів і ягід, які вирощуються, адже просто виростити їх — недостатньо. Наприклад, щоб продукція експортувалась, вона не повинна мати жодних дефектів і бути правильно охолоджена і упакована.

Розвивати кооперацію

Але, найголовніше, стратегія виробників сьогодні має полягати у кооперації, особливо в синхронізації технології виробництва, зберіганні та передпродажній підготовці своєї продукції. Такі випадки вже є, особливо в Чернівецькій та Закарпатській областях, коли виробники, вирощуючи продукцію, використовують спільну технологію, разом зберігають і сортують, забезпечуючи великий обсяг своєї продукції за окремими позиціями.

Саме кооперація дозволить виробникам вирішити питання переробки фруктів і ягід, оскільки в 2018 році питання їх збуту для переробки стало найболючішим для фермерів. Україна, яка забезпечувала продуктами переробки фруктів і ягід майже весь СРСР, в умовах заборони експорту в Росію має весь цей обсяг десь переробляти, а потужностей зберігання і переробки не вистачає, що і призводить до того, що ціна існуючими переробниками знижується, а більше продавати немає куди.

Кооперація дозволить спільно створювати переробні можливості, й сьогодні вони існують, та небагато виробників, які зіштовхнулися з проблемою збуту, готові кооперуватись зі своїми сусідами та колегами, що і стримує найбільше розвиток фермерів сьогодні.

Підвищувати конкуренцію і збільшувати обсяг переробки

Виробникам потрібно підвищувати конкуренцію та розширювати асортимент продуктів переробки, збільшувати обсяг переробки фруктів і ягід. Це найголовніше. Інакше, кількість виробників сировини зменшиться.

Чому це не розвивається в Україні зараз? Причина банальна — це дуже дорого, а в умовах відсутності проектного кредитування є неможливим для малого бізнесу.

А наразі виходів із ситуації небагато: або припиняти вирощувати, або домовлятись з існуючими переробниками, що, як показав 2018 рік, може і не відбутись та призвести до скорочень у галузі й зменшення обсягів виробництва.

Формування стратегії експорту

Експорт — це вихід, який наразі є найбільш впливовим фактором на внутрішній ринок і конкуренцію. Дуже яскравий приклад: кілька сотен тонн експорту преміум черешні до Гонконгу останні три роки спричинили її дефіцит в Україні та тримають у тонусі весь ринок черешні.

Експорт дозволяє зрозуміти запит ринку і підлаштуватись під нього. Це стимулює виробника змінюватись, а отже — розвиватись. Саме розвитком експорту яблук спричинено зміну сортового складу у фермерів, які викорчовують сорт Айдаред, а закладають сорт Гала.

За ініціативи асоціації «Укрсадпром» протягом 2016-2018 років була організована та проведена робота з популяризації українських фруктів і ягід на світових ринках. За допомогою дипломатичних представництв України була поширена інформація про асортимент та конкурентні переваги українських фруктів серед національних торгових палат і місцевого бізнесу по більшості країн світу.

Крім того, активно здійснювалась виставкова діяльність — асоціацією два роки поспіль організовувались колективні стенди та презентувались українські виробники і їхня продукція на найбільших галузевих виставках Fruitlogistica у Берліні та Asia Fruitlogistica у Гонконзі.

Результатом таких дій асоціації стала не просто популяризація українських фруктів і ягід на світових ринках, а головне — формування стратегії експорту фруктів із України і відкриття для українських виробників моделі роботи глобального оптового ринку фруктів і ягід.

Якщо навести приклади результатів, то насамперед необхідно відзначити розуміння того, що українські фрукти і ягоди відрізняються від продукції більшості конкурентів сезоном достигання, а також особливими органолептичними властивостями, тобто смаком, ароматом, а також забарвленням.

Таким чином, це дозволяє змінити технологію виробництва, підлаштувати показники продукції під вимоги ринку і завоювати полицю в маркеті тоді, коли на ній відсутній найбільший світовий виробник. Це головна перевага українских фруктів і ягід, яка дозволяє не з дешевими аналогами, а з найдорожчими і, головне, не конкурувати з ними, а бути партнерами та разом задовольняти найвибагливіших споживачів.

До речі, 2018 рік показав, що українське яблуко на світовому ринку не конкурує з польським, а продається разом із італійським і американським, які традиційно вважаються еталонами якості :).

Дмитро Крошка, голова асоціації «Укрсадпром»