
Покращення погодних умов в Аргентині та встановлення сухої погоди в Бразилії знизили спекулятивний тиск на ринок сої, що спричинило різке падіння експортного попиту на українську продукцію.

На ринку соєвих бобів минулого тижня зберігалося помірне підвищення цін.

Європейський Союз за споживання 15-16 млн т сої на рік забезпечений власною сировиною лише на 5%. Споживання сої зростає, і там немає де взяти додаткові 7 млн га, щоб забезпечити потребу. Тобто ЄС залишатиметься постійним споживачем й імпортером не ГМ-сої та соєвого шроту.

Зниження посівних площ під соєю в Україні у 2025/26 МР вже є очевидним фактом. Аграрії не змогли достатньо заробити на рекордному минулорічному врожаї олійної, тому місце сої цього року займе кукурудза.

Пакистан протягом вересня – грудня 2024/25 МР імпортував 271,48 тис. т української сої, що забезпечило йому третю позицію в рейтингу країн-імпортерів поточного сезону та частку в 15,6% у загальному обсязі експорту соєвих бобів.

Українські агрокомпанії збільшуватимуть обсяги виробництва сої в першу чергу шляхом розширення площ — прогнозується збільшення до 2,1 млн га, що на 18% більше, ніж у 2024 році.

Міністерство сільського господарства США (USDA) у січневому прогнозі знизило оцінку світового виробництва олійних культур у 2024/25 МР на 3 млн т — до 680,35 млн т (657 млн т у 2023/24 МР).

Експорт сої з України станом на 6 січня 2025 року досяг 460 тис. т, що свідчить про стабільну динаміку постачань.

За ініціативи Асоціації бобових України 30 січня 2025 року відбудеться Всесвітній день бобових в Україні. Учасників події очікує дуже насичена програма. Святкування ознаменується історичною подією для аграрної галузі — офіційним злиттям двох профільних асоціацій України, яке консолідує виробників, переробників, експортерів бобових та сої.

Збільшення імпорту сої та соєвого шроту до Євросоюзу знижує попит на український соєвий шрот і олію з боку європейських покупців.

Національний центр біобезпеки Пакистану (NBC), державний регулюючий орган, відповідальний за оцінку потенційних ризиків, пов'язаних з ГМО, для здоров'я людини та навколишнього середовища, офіційно дозволив імпорт до країни ГМ-сої, надавши ліцензії на імпорт 39 компаніям.

Через зменшення врожаю соняшнику, зокрема й в Україні, прогнозується скорочення експорту соняшникової олії з Чорноморського регіону на 18%. В Україні вже є ознаки того, що соя цього сезону посяде провідні позиції в переробці та конкуруватиме з соняшником.

Експорт соєвих бобів з України в листопаді 2024/25 МР становив 466 тис. т, що на 31% поступається показнику жовтня та на 9% — показнику листопада 2023 року.

Урожай сої в Бразилії в 2024/25 році становитиме рекордні 172,2 млн т.

Український ринок сої демонструє видатні результати: обсяги експорту сягнули 445 тис. т, що створює передумови для нового рекорду.

Регулювання ЄС щодо ввезення української продукції запроваджуються з 30 грудня 2024 року, але з огляду на перехідний період 12 місяців, найімовірніше, вони набудуть чинності 30 грудня 2025 року. Тоді, щоб ввезти, наприклад, сою до ЄС, необхідно буде виконати певні вимоги.

Покращення погодних умов у Бразилії посилило тиск на світові ціни на сою, а нарощування постачань сої з Південної Америки до ЄС та дозвіл Пакистану на імпорт сої з ГМО обвалили попит на сою в Україні.

Цьогорічний сезон характеризувався нестандартними погодними умовами, що вплинуло не лише на врожайність, але й на якість сільгоспкультур.

Україна у жовтні поточного року експортувала рекордний місячний обсяг соєвих бобів — 675 тис. т, що майже в 3 рази перевищило показник вересня та на 20% — попередній максимум (561,5 тис. т у жовтні 2019 року).

Для мінімізації схем порушення законодавства України під час експорту окремих видів товарів, виведення значної частини економіки з тіні та збільшення надходжень до державного бюджету уряд запровадив режим експортного забезпечення на деякі категорії аграрної продукції. Але, на думку учасників ринку, механізм не повністю продуманий та пристосований до ринкових реалій.