
Верховна Рада України сьогодні, 18 червня, не підтримала зміни до законодавства, які передбачають запровадження мит на експорт сої та ріпаку.

Ініціатива щодо запровадження експортного мита на сою та ріпак ухвалюється у вкрай невдалий момент.

Запровадження експортного мита на ріпак і сою вплине обмежено, тому що виробники продовжуватимуть мати право самостійного експорту без сплати мита, тож нововведення стосуватиметься лише посередників.

Українська зернова асоціація (УЗА), що об’єднує виробників, переробників та експортерів зерна й щорічно забезпечує експорт близько 90% української зернової продукції, звертається до Верховної Ради України з вимогою відхилити запропоноване введення експортних обмежень на олійні культури.

Запровадження експортних обмежень (мит та/або квот) на експорт сої та ріпаку з України до Європейського Союзу матиме негативний вплив на агросектор та економіку країни.

Уже кілька тижнів поспіль в Україні точиться дискусія щодо ініціативи запровадити експортне мито у розмірі щонайменше 10% на сою та ріпак. Ідею «збільшити обсяги переробки і позбутися статусу сировинної держави» активно просуває Мінагрополітики, «за» необхідність заборонити, обмежити експорт цих культур квотами або запровадити мита висловлювалися представники профільних асоціацій переробників.

Загальні втрати України від запровадження експортного мита на ріпак і сою можуть сягнути 670 млн грн щороку.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулась до членів Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики з проханням не підтримувати законопроєкт, яким встановлюються мита на експорт сої та ріпаку з України.

Українські аграрії наближаються до виконання ринкових прогнозів за площами під соєю: на початок червня, за офіційною інформацією Мінагрополітики, вже посіяно 2,23 млн га, що складає 92% від плану. Тим часом цінова ситуація й аналітика експертів підтверджують перспективність української сої на світових ринках, особливо ЄС.

Експортні ціни попиту на сою з ГМО в Україні опускаються відповідно до збільшення постачань на світовий ринок дешевшої та якіснішої сої та соєвого шроту з Південної Америки та США.

Експорт соєвих бобів з України за вересень – квітень 2024/25 МР склав 3 млн т, що на 18% перевищує показник аналогічного періоду попереднього сезону.

З появою адаптованих сортів сої швидкими темпами зросли площі посівів культури в Україні — у середньому вони коливаються в межах 1,6-2 млн га. Сьогодні Україна входить до десятки провідних країн за масштабами виробництва сої.

Україна продовжує нарощувати позиції на світовому ринку сої попри зовнішні ризики та коливання.

Молдова за період з 2022 року по березень 2025 року імпортувала 99,22% соєвих бобів із України, яка поставила на цей ринок 56,64 тис. т продукції.


На українському ринку сої зберігалося помірне зниження цін через збільшення кількості пропозицій від аграріїв, що розпочали активну підготовку до посівної кампанії.

В Україні внутрішня переробка соєвих бобів продовжує демонструвати високі темпи.

Європейський Союз готує запровадження регулювання (Regulation (EU) 2023/1115), спрямованого на запобігання імпорту товарів, пов’язаних зі знелісненням і деградацією лісів. Зокрема, воно стосуватиметься сої та продуктів її переробки.

Експорт української сої у лютому зріс до 382 тис. т порівняно з 223 тис. т у січні. Таке зростання зумовлене затримками постачань із Бразилії, що змусило імпортерів шукати альтернативні джерела для покриття термінових потреб у постачанні.

У європейських переробників існує таке поняття як «харчова соя», що передбачає певні вимоги. Наприклад, вирощування певних сортів залежно від виробництва кінцевого продукту, і зазвичай це сорти європейської селекції.