
Посилення стійкості сільського господарства, енергетики та транспорту до зміни клімату дозволить уникнути мільярдних втрат від екстремальних погодних явищ і підвищити конкурентоспроможність Європи.


Європейський Союз входить у новий етап трансформації Спільної аграрної політики (CAП), який визначатиме правила гри для агросектору після 2027 року. Проте запропоновані зміни викликають дедалі більше дискусій — як серед фермерів, так і серед експертів.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України у 2025 році надало державне стимулювання 13 індустріальним паркам для реалізації 22 інфраструктурних проєктів на загальну суму 697,771 млн грн. Загальна сума фінансування з урахуванням перерахованих раніше коштів склала 900,681 млн грн.

Китай протягом наступного десятиліття планує скоротити залежність від імпорту сої з нинішніх близько 90% до менш ніж 30%, посилюючи продовольчу самодостатність і знижуючи вразливість до зовнішніх торговельних ризиків.

Збільшення площ під кукурудзою підштовхнуло СФГ «Надія» на Івано-Франківщині збудувати власний сучасний елеваторний комплекс. Проєкт окупився за 4 роки.

Аграрний сектор залишається ключовим драйвером економіки. Найбільші гравці аграрного бізнесу зібралися на щорічній конференції «Ведення агробізнесу в Україні» (#DoAgro25), щоб оцінити поточну ситуацію в галузі та спрогнозувати тенденції діяльності агробізнесу, щоб і наступного року втримати показники виробництва.

Ґрунт — не просто ресурс для вирощування врожаїв. Для Полтавщини, з її родючими чорноземами, ґрунти — стратегічний національний актив, основа продовольчої безпеки, екологічної стабільності та довготривалої перспективи розвитку.

Європейська інтеграція агросектору поступово переходить від політичної риторики до практичних завдань, які потребують системних змін у регулюванні, контролі та підтримці виробників.

Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) у листопаді 2025 року становив 49,4, що менше за жовтневий показник (50,3), але вищий, ніж у листопаді 2024 року (47,2).

Дані за жовтень демонструють складну, але прогнозовану ситуацію у грошово-кредитній політиці, торгівлі, фіскальному секторі й агросфері з відчутними наслідками для макроекономічної стабільності.

З огляду на вартість сушіння зерна на елеваторах, вкладені у власні потужності інвестиції окупляться за два роки.

Ділові настрої в Україні залишаються дуже крихкими, попри незначне покращення довгострокових очікувань, короткострокові прогнози та показники діяльності підприємств погіршуються.

Україна з 1 січня 2027 року переходить на нову класифікацію видів економічної діяльності — NACE 2.1-UA, гармонізовану з Європейським Союзом.

Незначна різниця в ціні між продовольчою та фуражною пшеницею не стимулює аграріїв вирощувати високоякісні сорти. Наразі цінова відмінність між фуражною і пшеницею ІІІ класу складає 600 грн/т, але бувають роки, коли ця різниця становить лише 50-100 грн/т. За таких умов аграрію вигідніше виростити і продати на 1 т більше фуражу й заробити більше, ніж намагатися вирощувати пшеницю вищої якості.


Сезон 2024/2024 закінчився 30 червня поточного року. У підсумку українські аграрії виробили 78,7 млн т зернових і олійних, при цьому експортували 46,7 млн т збіжжя — не враховуючи продуктів переробки.

Загальний обсяг того, що Україна втрачає від співпраці зі США у зв'язку з митними обмеженнями, є невеликим. Ми продаємо Америці продукцію на $800 млн, а купуємо більш ніж на $3 млрд.

Україна експортуватиме менше агропродукції через відновлення квот на імпорт товарів. За інформацією Єврокомісії, вже 6 червня обмеження мають набути чинності й триватимуть до кінця 2025 року.

Дослідження з вирощування органічного кавуна в господарстві «Ф.Г. Щедрий Лан» провели вперше у сезоні 2023-2024. Виробника цікавив економічний складник у вирощуванні органічної ягоди.