Кліматичні зміни, війна, застосування монокультур — це далеко не повний список негативних факторів, що впливають на українські ґрунти. Аграрії почали шукати технології та рішення, які б допомогли оздоровити поля, вирішити питання з впливом зміни клімату на виробництво і забезпечити ефективність.
Земельний банк холдингу «ТАС Агро» складає 80 тис. га, розташований в п’яти областях з різними кліматичними зонами.
«Підходи були досить класичними. Ми їх переглянули, адже ґрунт є основним активом компаній, і за поганого ставлення буде втрачатися його ефективність. Тому ми додали це до стратегії», — розповів генеральний директор «ТАС Агро» Олег Заплетнюк під час конференції «Національний виклик: деградація ґрунтів чи відновлення їх родючості?».
У кластерах холдингу визначили зони достатнього і недостатнього зволоження, відмовилися від оранки, оскільки вона спричиняє повітряні та водні ерозії, особливо на Вінниччині.
У зонах достатнього зволоження почали працювати з сидеральними культурами. На півдні спробували вертикальний обробіток ґрунту, а також посів пшениці та ріпаку за технологією strip-till.
Це дало можливість отримати сходи взагалі, адже на півдні три місяці не було опадів. Зараз ріпак досить непогано виглядає. Ми вимірюємо ущільнення ґрунту, запустили агрохімію, почали вибирати комбайни з погляду розподілення пожнивних решток. Причини таких змін перш за все в ефективності та зниженні собівартості продукції.
Комбінація роботи з органічними добривами, сидеральними культурами, відмова від оранки дозволили «ТАС Агро» розпочати працювати за програмою вуглецевих сертифікатів. «Ми рухаємося до ЄС, тож сталість виробництва дедалі важливіша, до цього потрібно бути готовими», — зазначили в компанії.
Європейський зелений курс вимагає від агровиробників зменшення обсягів добрив. За словами заступниці голови платформи BTU Soil Health, комерційної директорки групи компаній BTU Тетяни Хоменко, за правильного використання та внесення можна економити від 30 до 50% добрив, покращувати їх засвоєння, застосовуючи мобілізатори фосфору та калію.
Біологізація може вирішити питання відновлення родючості ґрунтів. Наше завдання — показати виробникам різні методи. Можна зробити аналізи, побачити стан мікробіому. В компанії досліджували вплив біостимуляторів на кукурудзі протягом трьох років. У оброблених рослинах гени стресу зменшували свою активність. Але біопрепарати важливо використовувати до настання проблем.
За результатами 2300 дослідів BTU, за правильного застосування біопрепаратів продуктивність культур збільшується на понад 10%, а операційно додатковий прибуток складає від 50 до 150 $/га.
В обробітку ПП «Західний Буг» 65 тис. га земель. Компаніє є провідним виробником цукру під ТМ «Радехівський цукор».
«Маємо лише 30% родючих ґрунтів, решта — торфовища, піски, карбонати. Ми розділили ґрунти на 9 категорій і до кожної є певні критерії вибору культури, алгоритмів під час посіву, догляду, підживлення», — поділився головний агроном ПП «Західний Буг», канд. с.-г. наук Дмитро Кисельов.
Короткоротаційні сівозміни з цукровим буряком, що повертається на одне й те саме місце раз на три роки, сприяють накопиченню фузаріозних збудників і афанаміцедних кореневих гнилей. У компанії вирішують цю проблему за допомогою біологічних препаратів із триходермою, компостів та сидератів.
Активно використовуємо strip-till для посівів сої, ріпаку та пшениці на низькопродуктивних ґрунтах. Це викликано необхідністю збереження вологи, адже наші низькопродуктивні ґрунти характеризуються невисокою здатністю до вологоутримання. Це й економія на гектарі в межах $100 завдяки технології посіву.
Буряки руйнують біому ґрунту. Єдиний шлях підняти врожайність за досвідом «Західного Бугу» — це використання мікоризоутворюючих мікроорганізмів. Такий підхід дозволяє отримати навіть на відносно поганих ґрунтах хороший врожай: ячменю — 9,6 т/га, пшениці — 9 т/га, кукурудзи — 13 т/га, буряку — до 80 т/га.
Енергоощадні підхіди до обробітку землі, як-от strip-till, no-till, mini-till, органічне землеробство, стають дедалі популярнішими.
Наші аграрії консервативні у своїх методах роботи, але економічна складова змушує змінюватися. Деградація ґрунтів дуже велика. Це ми бачимо і на досвіді нашого господарства з 2014 року, яке придбали, щоб випробовувати власну техніку. Спочатку це були класичні технології, потім strip-till. Зараз це комплексна технологія — Сила живого ґрунту, за якої застосовується три одиниці техніки.
Земельний банк компанії розташований в Кіровоградській області, проте поля різняться за структурою та вологозабезпеченням.
«Останнім часом дощі дуже локальні. Тому ми робимо все, щоб зберегти вологу, особливо в період посіву озимого ріпаку», — додав він.
У компанії змінили підхід до внесення добрив і перейшли з розкидача до ін’єктора, що вносить добрива безпосередньо в зону росту рослин. Підсилюють дію добрив за допомогою біологічних препаратів.
За словами Ореста Граната, в багатьох господарствах є проблеми з рослинними рештками: «Повинно бути навпаки. Швидке повернення пожнивних решток у ґрунт — це наші гроші».
У «Технополь Агро» також працюють із вуглецевими сертифікатами, але гроші ще не отримували.
У BTU готові запропонувати альтернативні біологічні засоби проти хвороб чи шкідників.
«Чи однаково вони працюватимуть, як хімічні ЗЗР? — Ні. Якщо ґрунт засмічений шкідниками чи хворобами від монокультури, то спершу потрібно знайти джерело інфекції. Можна поєднувати підходи та препарати. Іноді ми маємо зберегти врожай і застосувати хімію. Якщо ж сухо, якщо джерело інфекції знайдене і ліквідоване, можна використовувати біопрепарати. Такий підхід застосовують у ЄС, проте й в Україні також багато компаній використовують біозахист», — наголосила Тетяна Хоменко.
Проте сидерати, компости та біопрепарати працюють лише за обґрунтованої сівозміни, додав Дмитро Кисельов.
Цей рік був не схожий на жоден попередній, говорять сільгоспвиробники. На території Вінницької області фіксували 42°C упродовж тривалого часу, а на поверхні ґрунту, не вкритого рештками, — 65°С. Це як в Африці, за таких умов жодна біота не виживає.
Які рішення пропонують науковці та практики? Одним із важливих інструментів оздоровлення ґрунтів можуть бути компости. Їх можна робити з різних видів відходів, від біогазових установок, цукрового виробництва. Правильно приготовані компости можна вдосконалити, заселивши мікробіотою.
Так, у ПП «Західний Буг» для компостів використовують бадилля буряків (за сезон мають більше 50 тис. т) та жом. Однак штучне заслення не використовують.
«Якщо інокулювати компости комерційними штамами, трохи «забиваємо» аборигенну флору, потрібно знайти баланс. Ми маємо власні лабораторії й зараз проводимо тестування, але поки що компоназу не використовуємо», — пояснили в агроходингу.
У «Технополь Агро» кліматичним змінам протидіють за допомогою вологоощадних технологій, зокрема одразу після збору врожаю анкерною сівалкою сіють сидерати.
«Добрива вносимо дрібно, щоб не токсикувати рослину в період засухи. Амонійна форма азоту більш корисна для рослин, ніж нітратна, про це говорять американські та європейські науковці. І ми спостерігаємо, що за великої кількості нітратної форми азоту рослина може просто загинути, оскільки поглинає його стільки, скільки може, і надалі під час посухи гине. Тож частину добрив вносимо восени, потім весною, після аналізів ґрунту, дослідження вологи в метровому шарі, коригуємо кількість весняної норми живлення», — пояснив Орест Гранат.
Наступного року в «ТАС Агро» планують збільшувати обсяги компостування шляхом збільшення поголів'я ВРХ на одному з кластерів і об'єднання існуючих ферм. Також після виміру ущільнення ґрунту на південному кластері перейдуть на нарізку strip-till смуг з осені.
«Цікава тема біопрепаратів. Були в Бразилії, де є господарства, які взагалі працюють без хімічних ЗЗР і отримують стабільно 4 т/га сої. Це перспективно. Оскільки ми сіємо кукурудзу по ріпаку, то теж маємо проблеми, пов'язані з монокультурою. В цій ситуації біологічні препарати непогано працюють, можуть бути ефективними», — розповів генеральний директор «ТАС Агро» Олег Заплетнюк.
У ПП «Західний Буг» уже другий рік вирощують кукурудзу частково за технологією strip-till. Наступний крок — посів буряку в однопрохідний strip-till по сидератах, що увійшли в зиму. Також продовжуватимуть популяризацію агрономічної науки серед фермерів, проводячи заходи для вирощувачів сировини.
Зменшення обсягів мінеральних добрив та підвищення біологізації — у планах «Технополь Агро».
«Будемо покращувати якість нашої техніки, нам є куди рости. Також будемо підвищувати кількість демонстраційних полів, ми даємо фермеру змогу спробувати технологію з агрономічним та технічним супроводом», — додав Орест Гранат.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua