Додатковий прибуток і зменшення СО2: можливості, які відкриває біочар

07 січня 2025, 05:53 410

У Канаді, Америці та Бразилії фермери отримують компенсацію за використання біовугілля, оскільки це сприяє зменшенню емісії СО2, — від 100 до 200 доларів залежно від якості вуглецю. Технологію використання біочару вже освоюють і в Україні.

Біочар, або ж біовугілля, зберігає вологу та водорозчинні поживні речовини, підвищує родючість ґрунту та захищає від листяних і ґрунтових хвороб. Його також можна використовувати для ремедіації ґрунтів після воєнних дій. Це губка, що допомагає ґрунту бути здоровим. 

Отримати біочар можна з будь-яких рослинних решток (солома, гілки, лушпиння) шляхом нагрівання за високої температури без доступу кисню. Це двофазна технологія повного піролізу з розділенням біомаси на вуглець (біочар) і летючі компоненти (газ, біонафта). Завдяки пористій структурі він здатний утримувати воду, пори також слугують «квартирами» для мікроорганізмів, запускається іммобілізаційний ефект. 

«Пряме спалювання біомаси — це те ж саме, що спалювати грошові асигнації в котлі. Набагато ефективнішим є піроліз біомаси — з розділенням на летючі компоненти і вуглець», — розповів голова Пелетної Асоціації Володимир Бунецький під час вебінару «Використання біочару, досвід України». 

Біочар сприяє від’ємній емісії вуглецю, адже вуглець, отриманий шляхом термічного розкладання, повертається назад у ґрунт, до рослин. 

Пориста структура дозволяє накопичувати макро- та мікроелементи, зокрема біочар збільшує доступне зберігання магнію та фосфору. Він стабілізує ґрунт, попереджає утворення грудочок і головне — є місцем для колоній мікроорганізмів ґрунту. Слугує транспортним шляхом для мікоризи бактерії, прискорюючи споживання корисних речовин коренями рослин, стимулює фіксацію симпатичного азоту в кореневій системі, абсорбує дії гербіцидів. Тобто загалом біочар як каталізатор біоценозних процесів прискорює відновлення ґрунту.

Корисний симбіоз

У поєднанні з мікроорганізмами біочар сприяє збільшенню врожайності. Польові досліди з сидератами демонструють збільшення врожайності завдяки поєднанню активованого вуглецю з мікробіологічними препаратами, пояснює Володимир Бунецький. 

Додатково переробляючи пожнивні рештки на біочар чи активоване вугілля, сільгоспвиробники можуть збільшити дохідність з гектара. Так, за словами експерта, якщо аграрії звернуться до промислового отримання та використання активованого вугілля, вони зможуть збільшити дохідність з гектара від 25 до 30 тис. євро, оскільки будуть не просто вирощувати продукти харчування, а й отримувати продукти хімічного синтезу. Але потрібен комплексний підхід і відповідні фахівці на кожному етапі. 

Володимир Бунецький, голова Пелетної Асоціації

Яскравий польовий дослід отримали влітку 2024 року на Івано-Франківщині, де лісова ділянка готувалася для посадки фундука. Ґрунт був жахливий. Ризикнули і висіяли сидерати для відновлення, обробили трьома препаратами — нанобіочаром мікровіталом і флубіцином, а також органічним прилипачем. У  результаті  отримали підвищення врожайності в три рази. Досліджували біочар і в теплицях, різниця врожайності була в чотири рази. Також проводилися досліди з бельгійським препаратом, які показали,  що український сорбент спрацював в два рази краще. Тож не треба боятися робити українське.

Норми внесення біочару на 1 га в діапазоні від 1 до 3 кг, але з

мікробіологічними препаратами можна вносити до 10 кг. Вартість 20 л біочару на сайті «Мудрий дачник» становить 1670 грн.

Зарядка для біочару

Зараз у світі спостерігається надзвичайний ажіотаж довкола біочару. Три роки тому його почали застосовувати і в Україні, розповів очільник екостанції «Глибокі Балики» підрозділу «Мережі Екостанцій України» Богдан Попов. 

Сам по собі біочар — це твердий матеріал, і щоб він працював, має йти в комплексі з мікроорганізмами — зарядкою, тобто біочар — це батарейка для мікроорганізмів. Також є практики застосування біочару з цеолітом — такі суміші поглинають токсичні речовини з ґрунту.

За словами еколога, норвезька сільськогосподарська школа проводила досліди з використанням біочару. Найкращі результати показало його застосування із сумішами для збагачення: активовані гриби мікоризи, гній, компост, мул тощо. 

На думку Богдана Попова, отримувати біочар мають можливість практично всі.

Богдан Попов, очільник екостанції «Глибокі Балики» підрозділу «Мережі Екостанцій України»

Це може бути робота з відходами, такими як хмиз, у громадах. Просту, не промислову установку для біочару можна легко зробити самотужки з листу металу, активуючи водою. Так, це не нанобіочар, але це бізнес з мінімальними капіталовкладеннями.

Виробник органічних добрив ТМ Greenodin Тимур Левда зазначив,  що біочар — дуже класна сировина, але є нюанси щодо її якості. 

Від соломи до полови

Біочар уже отримують в Україні за допомогою промислових піролізних апаратів, розповів AgroPortal.ua директор ТОВ НВП «Фенікс ЛТД» Михайло Прокопенко. 

Михайло Прокопенко, директор ТОВ НВП «Фенікс ЛТД»

Ми зробили експериментальну установку під Вінницею, щоб переконатися на практиці, чи відповідає технологія піролізу дійсності. Всі спалюють сировину до попелу і одержують теплову енергію, а ми йдемо шляхом отримання трьох компонентів (біочар, біонафта, газ). Це дає суттєвий економічний ефект. Отриманий біочар перевіряли в лабораторії виробника біодобрива, і вони готові викупити весь наявний біочар у нас. Тож ми плануємо співпрацю.

Сировина для біочару дуже різноманітна і наявна на кожному аграрному підприємстві: стебла кукурудзи та соняшнику, солома, полова від очищення соняшнику, проса чи інших зернових, висівки, тирса, хмиз. 

Навіть курячий послід можна використовувати для біочару, що безпечніше, ніж його переробка в біогазовій установці, адже під час піролізу за температури від 500°С і вище не лишається будь-яких бактерій чи мікроорганізмів, і при цьому не використовується вода.

У «Фенікс ЛТД» планують також змішувати біогумус із біочаром із додаванням мінералу, що буде утримувати вологу. 

Михайло Прокопенко наводить розрахунки вигоди від отримання біочару: «Припустимо, потрібна гаряча вода чи пара. Тож для цього купують 100 т тріски — спалили, отримали енергію. Але за 100 т потрібно заплатити 200-300 тис. грн. Якщо ж використати піролізну установку, з тріски можна отримати 20% біочару, або ж навіть активованого вугілля. Біочар коштує не менше 20 тис. грн/т, тож мінімальний прибуток уже компенсує витрати, а активоване вугілля коштує ще дорожче». 

Доступна енергія 

Установку «Фенікс ЛТД» можна застосовувати для відбудови України. Газ можна використати на цегельних або склозаводах, щоб випалити цеглу чи скло.  

Установка запатентована як газифікатор-вуглевипалювач. Температурний режим у зоні горіння сягає 800°С, що дозволяє отримувати якісний біочар з високою пористістю. 

Подібна установка вже виготовлена на замовлення.

«Порівняно з європейськими заводами, що виробляють 10 т біочару за добу, а коштують мільйони євро, наша установка вартує 200-250 тис. доларів, але потужність вища — до 10-14 т біочару за добу. Мінімальна вартість тонни біочару — 20 тис. грн. Тож установка швидко окупиться, а отримані електроенергія, виробничий пар, гаряча вода, біонафта — це ще додаткові плюси», — підсумував Михайло Прокопенко.  


Світлана Цибульська, AgroPortal.ua