Ринок експорту за час повномасштабного вторгнення зазнав разючих змін. Якщо в довоєнний період 90% експорту зернових здійснювалося 20 операторами, то сьогодні тисячі компаній намагаються знайти шляхи, яким чином вивезти зерно.
Близько 36% від загальної кількості учасників міжнародної конференції Black Sea Grain&Oil-2023 складали нові оператори та компанії на ринку, серед них і сільгоспвиробники, які вимушено почали самостійно займатися експортом.
«Немає вже тієї єдиної політики, коли фермеру можна було приїхати в Одеський порт — і як не сьогодні, то завтра в нього хтось купить зерно.
Тому логістичний шлях і логісти стали дуже важливими, і нині ключ до вирощування та експорту — це логістика», — зазначає президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов.
Експерти ринку відмічають, що цього року аграріям вдалося стабілізувати, а подекуди й підвищити урожайність, але по експорту спостерігається зниження.
У будь-якому випадку, за будь-якого курсу та наявності існування альтернативних коридорів головною задачею залишається підтримка стабілізації виробництва і розвиток експорту. Ми очікуємо на різке зростання ефективності альтернативних логістичних експортних коридорів протягом 3-4 місяців.
З початку повномасштабного вторгнення для сільгоспвиробників почався фінансово важкий період, і аграрний сектор минулого, цього і наступного років потребуватиме додаткового фінансування. Водночас експерти зазначають, що якщо 2022 рік для аграріїв був складним через зростання собівартості посівної, то цього року вона практично повернулась на рівень 2021 року, проте ситуація з цінами на зерно не забезпечує прибутковості виробництва.
Ринок змінився. Потрібно розуміти, що швидкого експорту немає. Росту ціни, як це було в попередні роки на +1-1,5 тис. грн/т, цього року не буде. І з високою вірогідністю такого не буде й наступного року. Тому потрібно психологічно перебудуватися, сприйняти реалії і жити в цих нових умовах та пробувати отримати максимальну вигоду.
Ксенія Гусєва розповіла, що під урожай 2023 року ОККО виділила на фінансування сільгоспвиробників $25 млн, зосередившись на середніх та малих фермерах, оскільки в компанії вважають, що саме вони потребують найбільшої підтримки.
За даними торговельної агроплатформи для підприємств Аgronizer, 65% закупівельників, які працюють на ній, зараз зайняли вичікувальну позицію — вони не купують, а спостерігають за ринком і чекають на більш вдалий контракт.
Зараз проблема №1 — це пшениця, оскільки у сільгоспвиробників багато фуражної пшениці на складах. Ми радимо аграріям знаходити закупівельників і за будь-якою ціною реалізувати продукцію. Іншого виходу немає, якщо їм потрібно звільнити склади для нового врожаю. Агровиробники повинні усвідомлювати високий ризик цього сезону та не займати вичікувальну позицію, доки ціни на ринку не піднімуться. Така стратегія є досить ризикованою. Кожен сільгоспвиробник має приділити максимум зусиль для того, щоб реалізувати свою продукцію.
Також Іван Догадаєв відмітив тенденцію цього сезону — збільшення попиту та пропозиції на нішеві культури. Якщо минулого року на торговельній платформі майже не було пропозицій по них, то цьогоріч агропідприємства активно розміщують гречку, просо, льон та гірчицю.
Сергій Феофілов під час Black Sea Grain&Oil-2023 озвучив перелік очікувань на 2024/26 роки, серед яких:
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) звернулася до Президента та прем'єр-міністра України з пропозицією щодо відновлення державних гарантій компенсації шкоди судновласникам задля стабілізації морського експорту.

Тривалість рейсів через Дунай до/з українських портів суттєво зросла — окремі перевезення нині займають близько місяця.

Міністерство сільського господарства США (USDA) у вересневому звіті підвищило прогноз світового виробництва олійних культур у 2026/27 МР на 2,44 млн т — до рекордних 723,46 млн т. Це на 22,42 млн т більше, ніж минулого сезону.

Дефіцит коштів в українському агросекторі до кінця 2026 року може сягнути $7–8 млрд, якщо ситуація з морським експортом не зміниться.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Українські аграрії готуються до збирання соняшнику: цього року під культурою понад 5,2 млн га.

Група компаній ОККО закінчила будівництво першої черги свого біоетанольного заводу.

Наступного 2025/26 МР відбудеться зниження посівних площ під соєю в Україні.