Український агропродовольчий сектор однозначно чекають складні часи, оскільки з початку війни кількість депозитів на емісійних рахунках суттєво збільшилась.
Про це під час конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM) заявив міністр економічного розвитку і торгівлі України у 2014-2016 рр. Айварас Абромавічус.
Та попри турбулентність і невизначеність ринок працює і віднаходить нові джерела інвестування.
Компанія «Астарта» — перша агрокомпанія в Україні, яка отримала кредит від ЄБРР за програмою високого впливу на клімат.
«Прозорість ведення бізнесу є ключовим фактором у процесі пошуку фінансування, особливо в залученні грантів та партнерів. Зараз саме бізнес-партнерство дає змогу зробити більше, ніж раніше, особливо в напрямах інвестування в інфраструктуру переробки та експортної логістики», — зазначає комерційний директор «Астарта-Київ» Вячеслав Чук.
Айварас Абромавічус та Вячеслав Чук
За його словами, «Астарта» до кредиту ЄББР мала досвід продажу вуглецевих одиниць у межах Кіотського протоколу. Загалом, додає Вячеслав Чук, у компанії працюють з фокусом на майбутнє — яке навколишнє середовище залишиться у спадок наступним поколінням.
Зі свого боку, асоційована директорка, старша банкірка Агробізнесу ЄБРР Анна Лебединець додає, що, окрім прямого фінансування, серед основних інструментів ЄБРР також фінансування через механізми розподілу ризиків та програми розподілу ризиків на портфельній основі/Програма сприяння торгівлі.
Нестача обігових коштів, суттєве подорожчання логістики тощо призводить до того, що аграрію доводиться більш активно користуватися функцією кредитування. Заступниця генерального директора УКАБ з адвокації Марія Ревенко в коментарі AgroPortal.ua наводить офіційну статистику державної програми «Доступні кредити 5-7-9%»:
Якщо брати програму «Доступні кредити 5-7-9%», яка дійсно дає аграріям можливість сьогодні виживати, то у її функціонування є нюанс, додає експертка: програма практично не працює на деокупованих територіях.
«Йдеться, зокрема, про Харківську та Херсонську області. Банки не хочуть працювати на деокупованих територіях, оскільки бачать там великі ризики, і навіть під державні гарантії їм це нецікаво», — додає Марія Ревенко.
Олександр Шелест крайній зліва
Водночас директор департаменту середнього корпоративного бізнесу та МСБ Credit Agricole Bank Олександр Шелест під час конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM) запевнив: «Сьогодні в Україні не існує «червоних ліній» для кредитування. Навіть у прифронтових регіонах фінансування можливе, однак на індивідуальних засадах. У кожному випадку окремо розглядаються проєкти, під які необхідні гроші, та зважуються ризики. Адже якщо сьогодні ми не підтримаємо клієнта, то завтра просто не будемо існувати».
Війна вплинула на динаміку купівлі-продажу земельних ділянок. В областях, наближених до лінії фронту, великого ажіотажу покупки в інвесторів немає, оскільки існують суттєві ризики, зазначає директор «Доброзем» Дмитро Пасічник.
За його словами, щоб вкладатися там у землю, аграрію необхідно побачити, що дохідність із земельної ділянки буде більшою, ніж в інших регіонах.
«У західних та центральних областях уже більший попит. Однак загалом по Україні співвідношення попиту та пропозиції значно змінилось: до війни кількість осіб, готових купити землю, складала 60-70% ринку, наразі ж — 30-40%», — резюмував він.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua