Блокада кордону надовго. В Україні напрацьовують рішення, які допоможуть бізнесу пережити протести поляків

Для України такі дії дуже дорого обходяться, оскільки у цей важкий період альтернативні логістичні шляхи відіграють важливу роль для експорту і є життєво необхідними. До того ж Польща є найбільшим торговельним партнером України з-поміж країн ЄС із оборотом $13-14 млрд.

Саме тому, на думку посла з особливих доручень МЗС України Юрія Мушки, у вирішенні конфлікту потрібно діяти, зважаючи на стратегічне партнерство.  

«З нинішньою ситуацією слід боротися всіма способами. Юридичним — вести діалог із ЄС щодо виконання Угоди про вільну торгівлю. Вирішувати питання суто внутрішнього порядку. Те, що «вуха москви» стирчать у деяких моментах, — це теж правда. Тож, щоб вирішити проблему, потрібно вести діалог у трикутнику Київ-Варшава-Брюссель. Цей страйк можна припинити за дві години», — вважає посол.

Перший віцепрезидент Польсько-української господарчої палати Даріуш Шимчиха підтверджує слова українського посадовця і зазначає, що від блокади кордону більше страждає український, а не польський бізнес. За його інформацією, за 11 місяців минулого року до України було експортовано польських товарів на 10 млн євро, в той час як український імпорт до Польщі порівняно з 2022 роком зменшився на 27% і склав 4 млрд євро.

Заступник міністра економіки України — торговий представник України Тарас Качка відзначає, що Україна і Польща завжди будуть одночасно і партнерами, і конкурентами в питаннях сільського господарства. Але наразі його і український уряд турбує, що замість слухати і чути один одного, поляки шукають запліснявілу кукурудзу по всій Європі та погрожують закрити кордони з Німеччиною та Словаччиною через те, що українське зерно їде в Польщу. 

«Сьогодні пан Колодзейчак замість того, щоб вирішувати проблеми польських фермерів, зайнявся дискредитацією української агропродукції. Це те, що нас сьогодні найбільше бентежить — не йдеться про технічне рішення ліцензування, оскільки це — механіка, існує впертість, що українське сільське господарство є поганим», — відзначив Тарас Качка. 

Він додав, що Україну чекає довгий і тривалий процес знаходження спільної мови і моменту, коли українсько-польський кордон стане сприятливим для торгівлі агропродукцією. 

На думку представника компанії Everwelle OU (Естонія) Романа Шафростіна, чиї вантажівки були пошкоджені та з яких поляки висипали зерно, ситуація з блокуванням кордону виглядає катастрофічною. 

«Я вбачаю, що ситуація буде лише погіршуватися, вона ніяк не поліпшиться. З 20 лютого поляки почнуть блокувати порти і залізничні станції. Бізнес компаній, які працювали з Україною, буде паралізований. Цього не можна уникнути», — зазначив він під час зустрічі учасників Trend&Hedge Club.

У компанії «Metro Україна», яка має імпортну складову на рівні 20-25%, вже порахували: якщо з 20 лютого поляками будуть заблоковані всі шляхи, втрати компанії сягнуть 40-50 млн грн на місяць. 

Як розповіла генеральна директорка «Metro Україна» Олена Вдовиченко під час Global Outlook: A Winning Vision, логістичні затрати зростуть у 2,5 раза, буде значна затримка товару. Звісно, питання доступу товару на ринок України не стоїть, дефіциту імпортних продуктів не буде, але на них зростатимуть ціни. 

Юрій Мушка підтверджує слова бізнесу і вважає, що використання інших логістичних шляхів, наприклад, в об’їзд Польщі, ні до чого не призведе, окрім здорожчання товару: «Перевезення іншим транспортом чи іншими маршрутами цю проблему не вирішить, оскільки це економічно невиправдано».

Представники бізнесу зазначають, що зараз потрібно розвивати і збільшувати кількість переходів, адже надії на те, що проблема на польському кордоні буде повністю вирішена цьогоріч, немає. 

«Коли блокується кордон, і автомашини стають у чергу, відразу всі згадують про залізницю, розвиток контейнерних перевезень та причепів. До речі, деякі європейські системні перевізники вже стратегічно визначили для себе йти в контейнерні перевезення, перевезення автопричепів залізницею. Цього року будуть запущені такі системні поїзди», — розповідає директор з розвитку термінальної мережі Levada Cargo Олександр Ткачук.

За словами заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергія Деркача, можливість блокувати кордон фермерами зараз використовується дуже добре не лише в Польщі. До того ж є високий ризик, що кордон буде заблокований представниками будь-якої сфери, і це використовуватиметься для досягнення приватних цілей, які навіть не стосуються України.

«Тому блокування кордонів є ключовим питанням, яке ми піднімаємо в Європейській комісії. Має бути якийсь запобіжник, що унеможливить блокування кордону. Зокрема, ті дороги, які ведуть до пунктів пропуску, повинні вважатися критичними для функціонування ЄС і не можуть блокуватися. Адже ця історія шкодить економікам країн ЄС і України», — зазначає Сергій Деркач.

За його словами, українське відомство працює спільно з Міністерством інфраструктури Польщі над недопущенням повторних протестів з боку польських перевізників та продовженням лібералізації торгівлі. Також Україна працює над розбудовою та створенням нових пунктів пропуску для покращення сполучення і над Угодою про спільний контроль, що дасть можливість створювати єдині пункти пропуску. Це дозволить в 1,5 раза пришвидшити проходження кордону вантажівками. 

АТ «Укрзалізниця» минулого року був запроваджений новий проєкт — контрейлерний потяг, який перевозить напівпричепи з тягачами. Такий рейс було зроблено зі станції Скнилів (Львів) до міста Славкув (Польща).

 «Ми побачили, що технологічно та документально це можливо. Але наразі тривають перемовини щодо вартості цього потягу по території Польщі, оскільки польська складова є вирішальною у формуванні ціни. Тож якщо польські колеги підуть нам назустріч, цей сервіс буде працювати за доступними для українських виробників цінами», — зазначає директор з комерційної роботи і логістики АТ «Укрзалізниця» Тимофій Мураховський.

Він додав, що в «Укрзалізниці» є можливість відправляти 4 потяги на тиждень зі станції Скнилів та у зворотному напрямку. Транзитний час цього потягу туди-назад займає дві доби.

Позиція Польсько-української господарчої палати полягає у припиненні протестів, відкритті кордонів і нормальному функціонуванні пунктів пропуску.

«Потрібно завершувати так звану «службу шерифів», які стоять на кордоні. Ми не можемо цього далі робити. Я вважаю, що ситуація зараз у руках урядів країн, тому що відповідальність за кордони ЄС несе не спілка агровиробників чи фермерів, а уряди відповідних держав. Тому я вважаю, що наш уряд повинен бути більш активним у цій ситуації», — зазначає перший віцепрезидент Польсько-української господарчої палати Даріуш Шимчиха.

Він додав, що блокади перевізників були більш заполітизовані, а страйки фермерів потрібно оцінювати з погляду загальноєвропейського спектру, адже головна проблема полягає в забюрократизованій комунікації між європейськими структурами та фермерами.

«Джерелом цих протестів є економічна і соціальна сфера. Це не просто антиукраїнські виступи. На мою думку, в наступні два-три тижні це завершиться, коли тракторам потрібно буде виїздити вже в поля. Для  Польщі це завершиться з виплатами фермерам спеціальних компенсацій з боку польського уряду», — вважає Даріуш Шимчиха.

Як відмітив Даріуш Шимчиха, українським асоціаціям потрібно більше спілкуватися з польськими фермерами та змінювати їхнє уявлення про те, що в Україні аграрним бізнесом займаються винятково агрохолдинги. Адже стереотип про те, що в Україні немає дрібних аграріїв, міцно засів у поляків.

Також хаос ініціюють активні дискусії щодо торгівлі між ЄС та Україною.

«Варто зазначити, що нам потрібні стабільні, передбачувані умови реалізації відповідної політики між ЄС і Україною, а також із Польщею зокрема. Це забезпечить певні можливості для планування та інвестування. Позиція Європейської комісії повинна бути збалансованою, щоб захисні механізми і квоти на сільськогосподарську продукцію були адекватними й задовольняли Україну. Повертатися до дозволів потрібно, щоб працювати з обсягами», — вважає віцепрезидент Польської спілки підприємств Марчек Новацький.

У Польській асоціації виробників зерна додають, що ще однією проблемою є українське збіжжя, яке впливає на внутрішній ринок. За місяць з України до польських портів їде стільки зерна, скільки Польща відправляє протягом року.

«Українське зерно шкодить тим, що позбавляє поляків можливості експорту, і їхнє зерно лежить ще з попередніх жнив. Порти завалені, а термінали не справляються з тим обсягом», — зазначає представник Польської асоціації виробників зерна Марцін Гринь. 

У Польсько-українській господарчій палаті підтверджують, що піднімали питання щодо пропускної здатності польських портів ще з 2008 року. А зараз Польща розраховує, що Україна може стати додатковим голосом підтримки у проханні ЄС щодо розвитку польських портів для експорту української продукції.