Упередження щодо української агропродукції лише накопичуються, тому україно-польський кордон не буде працювати належним чином для аграрної продукції у 2024 році.
Таку думку висловив заступник міністра економіки України — Торговий представник України Тарас Качка під час конференції Forbes AgriFood.
«На жаль, ми не можемо гарантувати, що українсько-польський кордон працюватиме належним чином. Блокування веде до повної непередбачуваності часу проходження кордону. Тому раціональним рішенням для українських експортерів є використання інших кордонів», — зауважив Тарас Качка.
Він додав, що, можливо, через те, що ми покладаємося на солідарність щодо підтримки України, яку висловлюють всі стейкхолдери, це створило надмірні очікування.
«Але ми бачимо, що за загальною картинкою накопичилася велика кількість упереджень не лише з боку Польщі, а й фермерів по всьому Європейському Союзі. Тому все, що ми можемо робити сьогодні, — переконувати наших партнерів у тому, що ми є партнером, і майбутнє ЄС та України в сільському господарстві — це обʼєднання сил і посилення конкурентоспроможності на глобальних ринках», — зазначає Тарас Качка.
За його словами, якщо ці виклики будуть подолані, то Україна з ЄС стане надзвичайно великим гравцем у продовольчій безпеці на глобальних ринках.
«Але ми зараз знаходимося лише на початку цього болісного шляху. Тому наразі маємо завдання зберегти доступ на ринок, який у нас є, та знову пояснювати ЄС, що наші стандарти виробництва відповідають вимогам ЄС, особливо в тваринництві. Це те, що ми бачимо зараз, це лише початок проблем, які зʼявлятимуться в процесі перемовин щодо вступу України до ЄС. Це буде надскладна дорога в частині сільського господарства», — резюмував Тарас Качка.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Унаслідок втрати найефективнішого логістичного маршруту для експорту агропродукції дорожчає логістика, зростає навантаження на виробників, а українське зерно втрачає частину своєї конкурентоспроможності на світових ринках.

Блокування портів Великої Одеси через обстріли зміщує вантажопотік на автомобільні маршрути, що перевантажує сухопутні пункти пропуску та подовжує черги на кордоні. Час очікування проїзду на перетин кордону сягає більше 6 діб.

Польські порти, залізниця й автомобільні переходи залишаються критично важливими для української логістики, однак не здатні повністю замінити глибоководні порти Великої Одеси.

Україна у січні – червні 2026 року експортувала 480 т молюсків, що на 3,8% менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Українським експортерам агропродукції важливо почати комунікувати на рівні бізнесу з партнерами у Румунії та Болгарії для переорієнтації логістики через заблоковані порти.

Україна переходить до завершального етапу відкриття ринку Європейського Союзу для експорту біометану.

Верховна Рада України ратифікувала Угоду про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною.

Імплементація кліматичних норм у межах переговорного процесу вимагає масштабної інтелектуальної роботи та координації зусиль.

Окрім ЄС, Україна працює над інтеграцією та укладенням угод про вільну торгівлю з країнами Західних Балкан. Зокрема, найближчими місяцями планується укласти угоду про вільну торгівлю з Сербією.