Крафтове виробництво як стартап в агро: чи можливий квантовий стрибок «з кухні — до полиці»

Як можете охарактеризувати крафтовий ринок Одещини?

Ян Шапіро: Про крафтовий сегмент Одеської області маю бачення у ретроспективі трьох років. У 2023 році доволі випадково під час першої конференції з відновлення економіки країни виникла ідея на нетворкінг залучити продукцію місцевих виноробів і сироварів. Серед інших були спікери з Франції, які могли б оцінити наш локальний продукт.

Ідея виявилася успішною і мала продовження у створенні окремого фестивалю Bon Appetit. Це насамперед про знайомство гостей з українською продукцією та про те, чому варто довіряти й підтримувати місцевих крафтярів.

На перший захід у вересні 2023 року ми зібрали до 700 гостей. Для Одеси під час повномасштабної війни — це чимало. Фестиваль розвиваємо і донині, наразі провели 6 заходів. Але у крафтової медалі Одещини є як позитивний, так і негативний бік.

Який же негативний?

Ян Шапіро: На презентації дослідження у межах проєкту CraftUP Ukraine прозвучала думка: чому українські інвестори не підтримують локальний продукт? І це насправді дуже болюча тема. Зараз до Одеси часто приїжджають іноземні делегації, у закладах харчування вони хочуть спробувати якраз місцеві продукти. І далеко не в усіх закладах представлений хоча б один виробник.

Чому так? Це ментальна проблема, адже іноземців не так багато, і не так часто вони цікавляться локальним продуктом, а самі місцеві не виявляють зацікавленості до українських харчових продуктів. Хоча за якістю в нас дуже багато класних виробників. І їм потрібно дати можливість розвиватися, масштабуватися.

Саме зараз патріотичний дух підвищився, хоч спроможність підприємців, навпаки, знизилася.

Доволі популярне запитання: чи повернуться українці додому після війни?

Ян Шапіро: Коли іноземці приїжджатимуть до нас робити гроші, то українці, й насамперед ті, хто живе за кордоном, думатимуть: «Що я роблю в Берліні чи деінде? Час займатися бізнесом в Україні. Це моя країна, і я повинен заробляти гроші саме там». Саме це може стати тим психологічним вектором, який запустить хвилю повернення. Тому, якщо наші європейські колеги підтримуватимуть нас в усіх напрямах, це стимулюватиме і самих українців.

Якщо повернутися до фестивалів Bon Appetit, ви залучаєте продукти суто Одеського регіону чи з усієї України?

Ян Шапіро: Кілька разів приїжджали виробники з Києва, Запоріжжя. Ми відкриті до співпраці з крафтярами з усієї України: що більше продуктів ми представимо, то краще. На сьогодні критичною є логістика. Наприклад, у грудні на фестиваль через атаку по мосту в населеному пункті Маяки через ускладнення пересування регіоном багато виробників фізично не змогли доїхати. Об'їжджати треба було через Молдову, а це алкоголь і молочка.

Які категорії крафтового виробництва в Одеській області найбільш представлені? Це вино, продукти переробки молока, овочі чи фрукти?

Ян Шапіро: Звісно, на першому місці вино, далі йдуть сири, тому ця продукція і лягла в основу фестивалю. Потенціал розвитку регіону колосальний. Втім, у сьогоднішніх умовах насамперед через брак людського ресурсу (банально немає кому працювати) та стабільного ринку збуту навіть ті підприємства, які мають потенціал і можливості розвитку, працюють лише на 10%. Це реальний кейс «Європейської сироварні», власники якої 2021 року придбали нідерландське обладнання, розвивали екскурсії, проводили дегустації, але не можуть реалізувати свій потенціал на повну.

Як сприятиме U-Nation крафтовим виробникам?

Ян Шапіро: Україна має унікальний шанс побудувати розвинену країну за інноваційними стандартами, задля цього ми запускали перший міжнародний U-Nation Startup Accelerator на Одещині. Наша країна вже довела всьому світу, що вона ніколи не здається, і це найважливіша навичка для успіху стартапу! Крафтове виробництво я порівнюю зі стартапами в технологіях. Не всі будуть великими, але всі великі починають з маленького. І з певного пулу малих обов’язково кілька масштабується.

Саме фестиваль й активна міжнародна діяльність нас наштовхнули на те, щоб створити платформу для виробників і крафтярів, залучати інвесторів, технології та експертних партнерів з усього світу, щоб виробники виходили з рівня базару. І навіть сьогодні, коли крафтярі продають через Інстаграм, це все одно рівень базару, тільки діджиталізованого. Наразі ми на стадії збору інформації для платформи, нещодавно провели опитування. З 40 компаній лише 11 зголосилися пройти і лише 1,5 компанії змогли запровадити більш-менш розгорнуті аналітичні відповіді про свій бізнес, інвестиційні запити та стратегії розвитку.

На жаль, більшість малих виробників мислять короткостроково, підлаштовуючись під реалії. Якщо доходять до супермаркета, це вже вау-левел. І ці підходи потрібно змінювати, що ми і ставимо за мету.

Це ж йдеться і про використання технологій крафтовими виробниками?

Ян Шапіро: Саме так. Минулого року ми брали участь у відкритті хабу від Norwegian-Ukrainian Chamber of Commerce, де відбулася плідна дискусія про те, що Україна вже максимально використовує свої земельні ресурси. Але проблема в іншому: ми поки що мінімально використовуємо цей економічний потенціал — у переробці, інноваціях і доданій вартості. Саме тут наші «додаткові 90% можливостей».

Нідерланди — невелика за розміром країна, але є другою у світі після США за експортом агро- та продовольчої продукції: понад $120–140 млрд на рік. І цей результат досягається не завдяки площі земель, а завдяки технологіям — високотехнологічним теплицям, точному землеробству, автоматизації та глибокій переробці, що створює максимальну додану вартість.

Це все продавецьке короткострокове мислення, й на численних конференціях U-Nation із відновлення економіки ми завжди фокусуємось на стратегічному розвитку та потенціалі, котрого ще дуже багато. Втім, у нас ще і юридично не все підготовлено для залучення більших інвестицій, а отже і технологій.

Про що саме йдеться?

Ян Шапіро: Про гроші. Про захист інвестицій. Одне з рішень може бути Joint Venture Partnership з іноземними компаніями, але наші компанії часто не завжди до цього готові. Тобто всім потрібні гроші, але допускати у частку не готові. Як варіант, може бути створення дочірнього підприємства, яке працюватиме на експорт. Але і тут є побоювання українських виробників. Це також про недосконале законодавство щодо захисту всіх видів інвестиційної діяльності, це потрібно вдосконалювати.

Варто зазначити, що у презентованому дослідженні в межах проєкту CraftUP Ukraine 24% респондентів зізналися, що вони офіційно не зареєстровані, втім переконаний, що відсоток вищий. Десь до 40% точно. І це також про те, що потрібно вдосконалювати нормативно-правові акти, щоб усі виробники були зареєстрованими. Адже це і про якість, і про безпечність, і про простежуваність продукції, і про залучення інвесторів.

Коли крафтове виробництво масштабується, воно вже вийде за межі самого поняття крафтового, хоч і матиме унікальний складник?

Ян Шапіро: Це гарне запитання. Є багато думок із цього приводу, і правильної немає. Coca-Cola теж з’явилася як унікальний продукт на ринку, навряд чи зараз це можна назвати крафтом. Але їх вчасно помітили і побачили в них потенціал. 10% з крафтового виробництва в Україні можуть бути якраз тими стартапами, які принесуть на ринок нові продукти, вони стануть масовими, вони продаватимуть український продукт із податками для нашої країни по всьому світу.

Щоб це спрацювало, українцям потрібно розвивати культуру партнерства, не боятися об’єднуватися.

Дякую за розмову.

Організатором освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine є онлайн-видання AgroPortal.ua за підтримки Уряду Королівства Нідерландів.

Першим етапом проєкту CraftUP Ukraine став збір даних про крафтових виробників та проведення дослідження ринку. Його мета — оцінити ключові проблеми й потреби малих виробників, бар’єри легалізації, а також доступ до ринків і фінансування. За результатами підготовлено аналітичний звіт у партнерстві з консалтинговою компанією Pro-Consulting.

На основі дослідження AgroPortal.ua формує освітню програму та менторську підтримку для 40 відібраних учасників. Наступним етапом стане презентація бізнес-ідей найактивніших учасників перед Експертною радою.

За підсумками відбору найперспективніші проєкти отримають фінансування для масштабування виробництва, впровадження сертифікації або виходу на нові ринки. Загальний бюджет підтримки становить 20 тис. євро.

Алла Стрижеус, AgroPortal.ua