Європа направляє величезні ресурси, щоб забезпечити ефективне виробництво харчових продуктів, збалансоване управління природними ресурсами, а також підтримати сільські території, які становлять 52% площі ЄС.
CAP містить в собі два елементи: прямі платежі (тобто щорічні виплати фермерам, щоб допомогти стабілізувати їх доходи в умовах мінливих ринкових цін і погодних умов) і ринкові заходи (для вирішення конкретних ринкових ситуацій і надання підтримки торгівлі). Другий принцип стосується політики розвитку сільських районів і спрямований на досягнення збалансованого територіального розвитку та підтримки аграрного сектора, підвищення його конкурентоспроможності та інноваційності.
На 2014–2020 рр. CAP становить 38% бюджету ЄС або €408,31 млрд. Більша частина — € 308,72 — це прямі платежі, а на другий напрямок передбачено €99,6 млрд. Прямими одержувачами CAP в ЄС є більш ніж 7,3 млн фермерів.

У бюджеті ЄС на 2016 р. найбільша сума передбачена на сталий розвиток — €62,5 млрд.

З цієї суми €42,2 млрд направлено у Європейський аграрний гарантійний фонд, ще €18,7 млн — отримав Європейський фонд розвитку сільських районів.
У наступній таблиці представлені річні розподілу прямих платежів для кожної держави-члена (відповідно до статті 11 Постанови № 1307/2013). Фактично вона показує, що 11 держав-членів ЄС перенаправили частину своїх прямих відрахувань на розвиток сільських районів, а чотири держави навпаки — збільшили свої прямі виплати за рахунок коштів на розвиток сільських районів.

Зараз CAP, яка була змінена в 2013 р., забезпечує гнучкість між двома своїми напрямками: фінансуванням прямих витрат і ринкових заходів. Це означає, що держави-члени мають можливість частково перерозподілити кошти між даними напрямками. Деякі країни вирішили використовувати цю опцію для посилення підтримки розвитку сільських районів, за рахунок чого сума такої підтримки зросла на €4 млн — з € 95,3 млрд до € 99,3 млрд.

AgroPortal.ua за матеріалами European Parliamentary Research Service

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Вийти на європейський ринок для українського агробізнесу сьогодні простіше, ніж десять років тому. Компанії мають досвід експорту, міжнародні сертифікати, налагоджену логістику та конкурентну продукцію. Значно складніше інше: привернути увагу великого покупця і налагодити з ним партнерство.

У Європейському Союзі у 2026 році очікується врожай соняшнику на рівні понад 9,5 млн т. Це на 9% більше, ніж торік, і найвищий показник із 2023 року.

Українські ягідні господарства переорієнтовують частину продукції на зовнішні ринки через скорочення внутрішнього споживання. Основним напрямом залишається Європейський Союз, водночас виробники останніми роками розширюють присутність у США.

Альтернативна логістика через Польщу та інші країни ЄС не повинна розглядатися лише як екстрений запасний варіант, а має бути довгостроковою метою.

Земля Бранденбург (Німеччина) з 2028 року втратить близько €85 млн фінансування ЄС, якщо Європейська комісія в односторонньому порядку реалізує свої плани щодо скорочення аграрних компенсаційних виплат.

Кабінет Міністрів України схвалив Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки — середньостроковий фіскальний документ, що визначає засади бюджетної політики держави на наступні три роки.

Обсяг державної підтримки агросектору буде визначатися наповненням фондів, з яких виплачуються дотації.

Дані за жовтень демонструють складну, але прогнозовану ситуацію у грошово-кредитній політиці, торгівлі, фіскальному секторі й агросфері з відчутними наслідками для макроекономічної стабільності.

Крафтове виробництво вигідне для бізнесу, коротка окупність 2-5 років — це хороший сигнал для підприємців, які можуть виробляти власну продукцію, що дасть змогу розвивати бізнес.