Цьогоріч уже шість років відтоді, як я висадила у відкритий ґрунт два кущі сорту Далматський і Сарі Апшерон. Вони, до речі, плодоносять двічі на рік, непримхливі, особливого догляду не потребують. Цей досвід показав, що все можливо, та підштовхнув розвивати цю справу
Пів мільйона гривень, щоб зайти в інжир. Чому прибуткова ніша не розвинена в Україні?
04 березня 2026, 06:13 14180
Валерія Міхно з Кривого Рогу має три медичні дипломи, виготовляє органічну косметику та свідомо обрала сталий спосіб життя. Серед іншого акцент робить і на здорове харчування.
Згадує, що коли проживала в Севастополі, то не могла наїстися ягодами, зокрема черешнею та полуницею, оскільки магазинні продукти для неї несмачні. Там же познайомилася з виноградом та інжиром. Останні плоди найбільше припали до душі, втім, повернувшись на Дніпропетровщину, питання вирощування інжиру не стояло через клімат.
Усе змінилося після чергової поїздки до подруги в Італію, де Валерія познайомилася з місцевим фермером Франческо Лоруссо, який 40 років займається вирощуванням і селекцією інжиру, має понад 250 сортів.
Валерія Міхно, підприємиця
Однак у промислових масштабах інжир все ж таки краще вирощувати у закритому ґрунті, а сорти підбирати і висаджувати за стиглістю для забезпечення безперервного сезону, який можливий з кінця травня і до початку грудня. Адже інжир для реалізації — це лише кілька діб у холодильній камері, якщо він стиглий, а не технічний, та дозріває вже зірваним.
До речі, торік український інжир в Одеській області коштував 300-400 грн/кг, і він змітався, адже імпортний і дорожчий, і має зовсім інші смакові властивості.
Звісно, і агротехнологічні операції потрібно коригувати з українським кліматом. Валерія Міхно цьому навчається, консультуючись з італійським колегою. Вона зібрала вже 100 сортів, плюс 30 відправила до Харкова в теплицю. Каже, що інжир розмножується швидко, головне — завезти маточний матеріал.
У планах на 2026 рік — узяти грант хоча б на одну теплицю. Для інжиру, за її підрахунками, достатньо 50 на 80 м — а це 400 рослин.
Серед нюансів — потрібно, щоб обидві бокові стінки теплиці відкривалися на літо, вона повинна мати крапельне зрошення та потовщену плівку.
Валерія Міхно, підприємиця
Така теплиця з монтажем коштує близько 350 тис. грн. Плюс один живець — у середньому 300 грн, помножити на 400, то це ще 120 тис. грн. За песимістичного сценарію за два роки інвестиції відбиваються. І найважливіше — інжир не потребує обробок, а таку теплицю за грамотного висаджування сортів може обробити одна людина, включно зі збором урожаю.
З досвіду Франческо Лоруссо — між рядами інжиру висаджується алое, і бур’яну ніде взятися. Валерія Міхно активно розвиває культуру вирощування інжиру в Україні та готова ділитися досвідом, адже переконана, що це прибуткова незайнята ніша.
«Така теплиця — це чотири сотки. В Україні багато домогосподарств із ділянками 10-25 соток. Овочі останніми роками просіли в рентабельності. Лохина, до прикладу, складна у вирощуванні, інжир має лише плюси, зокрема стабільний ринок збуту», — додає вона.
У перспективі Валерія мріє об’єднати виробників інжиру для створення продукту з доданою вартістю, виготовляючи сік та дитяче харчування. Для цього, звісно, потрібні обсяги вихідної сировини. Але продукт, каже підприємиця, буде затребуваний на експорт, що робить нішу вирощування інжиру особливо цікавою.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua
