Крафтове виробництво «Двір Індика», що на Полтавщині, за рік вирощує понад 2 т м’яса, з яких переробка складає лише 20%. У асортименті ковбаси та сардельки, а також різні копчення. У планах збудувати повноцінний цех, модернізувати інфраструктуру та виготовити унікальний для українського ринку продукт — хамон із ніжки індика, а для цього потрібна кліматична камера.
Власними силами реалізувати амбітні плани складно, тому фермери Володимир та Олена Шапошники постійно використовують різні можливості участі в грантових програмах. Одна з них — освітньо-грантовий проєкт CraftUP Ukraine, де «Двір Індика» увійшов до 10-ки фіналістів.
На індиках акцент фермери зробили після повномасштабного вторгнення. Стартували з поголів’ям до 100 індиків. Нині мають 400 індиків, мріють про новий пташник на 500 голів і вихід на цілорічний цикл вирощування.
Індики нам більше до душі. Хоча з ними складніше працювати, втім, це нішева продукція, і ніша не заповнена. Та і попит є, незважаючи на падіння купівельної спроможності населення. Рентабельність складає 30-40% залежно від року. Свій вплив мають погодні умови, ціни на птицю, ціни на корми тощо.
За словами фермерки, цьогоріч молодняк закупили на початку березня. А оскільки весна була затяжною та холодною, це спричинило додаткові затрати на опалення, освітлення, підстилку та вентиляцію. Інкубацію в господарстві не проводять, а закуповують добовий молодняк.
«В Україні немає сильного батьківського стада індиків. Навіть великі компанії закуповують молодняк за кордоном. Утримуємо індиків важкого кросу BІГ 6 — найбільший самець сягав 32 кг, а тушка важила 26 кг», — додає Володимир Шапошник.
Ціни на молодняк коливаються, але серйозного подорожчання подружжя не помічає — на відміну від кормів. На старті у господарстві використовують готовий стартовий комбікорм, а з двотижневого віку переходять на комбікорм власного виробництва.
Рецепт розраховують самостійно — за допомогою комп’ютерної програми.
Частину компонентів вирощують самі на власних 1500 га, решту закуповують — це соєва макуха та соєвий шрот.
Складним є питання і дотримання санітарної гігієни. У «Двір Індика» птиця на вільному вигулі, вигульний тип відгодівлі є свідомим вибором фермерів — так м’ясо якісніше. Втім, це має і свої мінуси. Часто залітають дикі птахи, а з ними й інфекції.
Щодо інвестицій у виробництво, то на старті Володимир та Олена Шапошники вклали понад пів мільйона гривень. Однак вони вже мали кілька сараїв, які лише модернізували під утримання індиків, а також часткову потребу в кормах закривають власною сировиною.
Щодо перспектив, то кліматична камера необхідна не лише для виготовлення хамону, а й планують бастурму робити, а також сиров’ялені вироби. Мріють фермери і про більшу технологічність — зокрема фаршоміс, щоб брати більше замовлень.
«Однозначно ця ніша буде розвиватися. Продукт на сьогодні недооцінений, ми намагаємося популяризувати індичку, бо споживач націлений більше на курку і не розуміє, чому індичка дорожча. Має бути і просвітницький момент, розказувати про переваги індичатини. Ми прагнемо привити людям любов не лише до індички, а в цілому до корисного і здорового харчування», — додає Олена Шапошник.
Для довідки: CraftUP Ukraine — освітньо-грантовий проєкт для крафтових виробників харчових продуктів, організатором якого є онлайн-видання AgroPortal.ua за підтримки уряду Королівства Нідерландів в Україні. Проєкт складається з кількох етапів. Першим стало дослідження українського ринку крафтового виробництва, на основі результатів якого було розроблено навчальну програму. Її учасниками стали 40 крафтових виробників із різних регіонів України.
За результатами освітнього етапу було відібрано 10 фіналістів, які зараз готуються до фінального захисту своїх бізнес-проєктів. Уже у вересні вони представлять їх Експертній раді. Паралельно команда CraftUP Ukraine знайомить аудиторію з історіями всіх фіналістів, а самі учасники проходять індивідуальні менторські сесії з профільними експертами.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

Сертифікований елеваторний комплекс із потужністю підлогового зберігання до 10 тис. т виставили на продаж у Полтавській області.

Вартість волоського горіха в Україні зросла вдвічі — з 200 до 400 грн/кг. Серед причин — менший урожай минулого сезону та втрати через цьогорічні приморозки.

Роботи з посіву озимих культур у Волинській області пришвидшились після дощів, що пройшли останніми днями.

До 20 видів крафтових сирів виробляє та пропонує споживачам «Мамина сироварня» на Тернопільщині. Цій майстерні сиру майже рік, і вона є однією з родзинок етнопарку сімейних вражень «Агроленд», яким опікується ПАП «Агропродсервіс».

Садівники Полтавщини 2026 року планують зібрати близько 48 тис. т яблук, це на 20% більше, ніж минулоріч. Збирати плоди у регіоні почали на початку вересня і завершать у жовтні.

Сільгоспвиробники Полтавщини станом на 3 вересня розпочали свібу озимого жита та ріпаку, яких посіяно 0,5 тис. га та 9,9 тис. га відповідно.

В Україні немає сильного батьківського стада індиків. Навіть великі компанії закуповують молодняк за кордоном.

Німецьке сільськогосподарське товариство (DLG) шукає стартапи, які бажають розвивати та випробовувати свої інновації у комерційному господарстві й впроваджувати їх у практику через мережу DLG. Найперспективніші концепції будуть представлені на світовій виставці EuroTier 2026, яка відбудеться з 10 по 13 листопада в Ганновері, Німеччина.