Впровадження вирощування бавовнику в Україні дасть змогу розв’язати низку важливих економічних і виробничих завдань.
Про це в коментарі AgroPortal.ua розповів керівник Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, професор Олексій Данчук.
По-перше, ця культура характеризується посухостійкістю та жаростійкістю, що зумовлює перспективність її вирощування в умовах кліматичних змін, особливо в посушливих регіонах.
По-друге, виробництво бавовнику сприятиме формуванню вітчизняної сировинної бази для текстильної промисловості та оборонного сектору. Бавовняна целюлоза є важливою сировиною для виробництва пороху, а бавовняне волокно використовують для виготовлення текстильних матеріалів, корду для шин, парашутних тканин та іншої спеціалізованої продукції.
Крім того, насіння бавовнику може використовуватися для виробництва олії та макухи, а стебла — як сировина для виробництва біопалива й паперу.
Отже, бавовник вирізняється широким спектром господарського використання, а його посухостійкість і жаростійкість зумовлюють доцільність оцінювання перспектив вирощування цієї культури в умовах Південного Степу України.
В Інституті кліматично орієнтованого сільського господарства НААН створено три сорти бавовнику, авторами яких є провідні спеціалісти, та підтримується колекція генетичних ресурсів, яка є унікальним науковим об'єктом, сформованим упродовж багаторічної науково-дослідної роботи в умовах Південного Степу України.
Сьогодні пріоритетним напрямом в Україні є відновлення вирощування бавовнику, що має важливе економічне та стратегічне значення для країни. Розвиток власної сировинної бази сприятиме зменшенню залежності від імпортної бавовняної сировини, забезпеченню потреб вітчизняної текстильної, легкої, медичної та інших галузей промисловості, створенню нових робочих місць, підвищенню інвестиційної привабливості аграрного сектору та розвитку сільських територій.
Про більш детальні аспекти вирощування бавовнику розповідає доктор сільськогосподарських наук, головний науковий співробітник Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН Віра Боровик.
Переваги бавовнику порівняно з традиційними сільськогосподарськими культурами необхідно розглядати з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов, рівня вологозабезпечення та економічної ефективності виробництва.
Відповідно до класифікації, розробленої доктором сільськогосподарських наук С. Д. Лисогоровим, території, перспективні для ефективного вирощування бавовнику, поділяються на три зони.
Перша зона характеризується потенційно вищою ефективністю вирощування бавовнику порівняно із зерновими культурами як на неполивних, так і на зрошуваних землях. Її межі визначаються лінією Мелітополь – Каховка – Очаків. У Криму до цієї зони належать північно-східні райони півострова.
Друга, перехідна, зона охоплює території, де бавовник за ефективністю вирощування може конкурувати із зерновими культурами на неполивних землях, а в посушливі роки – також на зрошуваних. Вона розташована північніше першої зони, простягаючись приблизно на 20 км, і охоплює південно-західні райони Одеської області, за винятком масивів, розташованих на висоті понад 100 м над рівнем моря.
Третя зона охоплює території, де бавовник може конкурувати із зерновими культурами за ефективністю вирощування на схилах південної експозиції, розташованих на висоті до 100 м над рівнем моря. За таких умов зрошення, як правило, є економічно недоцільним. Зона розташована південніше лінії Волноваха – Нікополь – Вознесенськ – Роздільна. Найсприятливішими для вирощування бавовнику вважаються середньосуглинкові ґрунти з реакцією ґрунтового розчину від нейтральної до слаболужної (pH 7–8). Культура може розвиватися на різних типах ґрунтів, зокрема на сіроземах і лучно-болотних ґрунтах, а також переносити певний рівень засолення. Водночас оптимальні фізичні властивості ґрунту, його структурність і достатній вміст гумусу створюють сприятливі передумови для росту й розвитку рослин.
За результатами багаторічних досліджень науковців Інституту у 2014 році було розроблено рекомендації щодо технології вирощування бавовнику в зоні Південного Степу України: Вожегова Р. А., Малярчук М. П., Боровик В. О., Степанов Ю. О. та ін. Технологія виробництва бавовнику в Південному Степу України: рекомендації. Херсон: Грінь Д. С., 2014. 24 с. Запропоновані технологічні підходи надалі вдосконалюються з урахуванням змін кліматичних умов і результатів нових досліджень.
У 2026 році в Одеській, Херсонській і Миколаївській областях завершився трирічний цикл сортовипробування сортів бавовнику закордонної селекції на невеликих дослідно-виробничих ділянках площею 0,2–0,5 га. Метою досліджень було визначення сортів, найбільш адаптованих до ґрунтово-кліматичних умов Південного Степу України, для їх тимчасового впровадження у виробництво до досягнення достатніх обсягів розмноження сортів вітчизняної селекції. Реалізація цього завдання сприятиме формуванню національної сировинної бази для виробництва бавовняної целюлози, необхідної для потреб оборонного сектору, зокрема виробництва пороху, а також для забезпечення потреб текстильної промисловості.
Очікувано, що високий рівень адаптації до умов півдня України можуть демонструвати сорти болгарської селекції. Подібні результати були встановлені дослідженнями науковців Інституту зрошуваного землеробства ще у 1998 році (нині – Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН). Одним із можливих пояснень є використання у селекційній роботі болгарських установ скоростиглих батьківських форм української селекції, вивезених до Болгарії під час Другої світової війни. Це положення доцільно супроводити відповідним історико-селекційним джерелом.

У 2026 році до програми випробувань було залучено два сорти вітчизняної селекції – Підозерський 4 та Незламний, створений у 2025 році Інститутом кліматично орієнтованого сільського господарства НААН. Їх вирощували як в умовах зрошення, так і за природного зволоження ґрунту.
За наведеними результатами, сорти характеризуються скоростиглістю та високою врожайністю, а якісні показники їхнього волокна відповідають вимогам текстильного виробництва. Масове достигання коробочок спостерігалося вже в першій декаді жовтня. У 2026 році у фермерському господарстві «Стоянов А. А.» за технологією вирощування, рекомендованою Інститутом кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, урожайність нового сорту Незламний становила 3,2 т/га. Водночас сорти закордонної селекції на цей час лише розпочали розкривати коробочки.
Таким чином, наведені результати свідчать про перспективність сортів української селекції для вирощування в умовах Південного Степу України. За представленими даними, вони характеризуються скоростиглістю, тривалістю періоду достигання 115–120 діб, урожайністю 2,9–3,2 т/га та високими якісними показниками волокна. Вихід волокна становить близько 38 %, а його довжина – 29–30 мм. Для остаточного підтвердження переваг вітчизняних сортів необхідно враховувати результати порівняльних випробувань, погодні умови років досліджень і рівень вологозабезпечення посівів.
Отже, результати досліджень і виробничих випробувань засвідчують перспективність бавовнику як культури для посушливих умов Степу України. За дотримання рекомендованої Інститутом кліматично орієнтованого сільського господарства НААН технології вирощування рослини, за наведеними спостереженнями, витримували високі літні температури навіть без зрошення. Водночас для обґрунтованого висновку про стабільність продуктивності за таких умов необхідні систематизовані багаторічні дані з урахуванням запасів ґрунтової вологи, кількості опадів і температурного режиму.
Бавовник також може вирощуватися із застосуванням технології no-till за умови належного контролю фітосанітарного стану ґрунту та дотримання науково обґрунтованої сівозміни. Використання гірчиці як проміжної або покривної культури може сприяти регулюванню чисельності окремих ґрунтових шкідників і патогенів. Однак твердження про знищення нематод кореневою системою гірчиці потребує уточнення з огляду на вид нематоди, біологічні властивості гірчиці та конкретну технологію її вирощування.
Перспективним напрямом подальшого розвитку галузі є перехід від дослідного вирощування до впровадження бавовнику на промислових площах, продовжує Олексій Данчук.
За наявною інформацією, окремі учасники експерименту, з якими співпрацює наша установа, готують для сівби у 2027 році більші площі під бавовник з орієнтацією на потреби вітчизняних переробних підприємств. Збільшення виробничих площ створить передумови для використання спеціалізованої збиральної техніки, механізації збирання врожаю та поступового формування повноцінного виробничо-технологічного циклу вирощування цієї культури.
Важливим завданням на цьому етапі є науковий супровід розширення посівних площ, зокрема вдосконалення технологій вирощування з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов Південного Степу України, добір адаптованих сортів і формування оптимальної структури посівів. Особливого значення набуває визначення економічної ефективності виробництва, оцінювання потреби культури у водних ресурсах, оптимізація строків сівби та розроблення технологічних рішень, які забезпечуватимуть стабільну врожайність і належну якість бавовни-сирцю.
Не менш важливим є формування взаємодії між науковими установами, агровиробниками та підприємствами текстильної й інших галузей переробної промисловості. Така кооперація дасть змогу узгодити обсяги виробництва із потребами внутрішнього ринку, налагодити логістичні процеси та створити економічні стимули для товаровиробників.
Південні регіони України мають значний потенціал для відновлення промислового вирощування бавовнику. Реалізація цього потенціалу сприятиме диверсифікації вітчизняного аграрного виробництва, розширенню сировинної бази переробної промисловості, створенню додаткових можливостей для аграрного бізнесу та зміцненню економічної стійкості південних областей України. Водночас розвиток галузі має ґрунтуватися на науково обґрунтованому підході, поєднанні інноваційних технологій і реальних потреб ринку.
Важливим чинником стимулювання розвитку нової для України виробничої галузі є державна фінансова підтримка. За наданою інформацією, Міністерство аграрної політики та продовольства України передбачило надання субсидій через Державний аграрний реєстр (ДАР). Сільськогосподарські виробники Одеської, Миколаївської та Херсонської областей, які подали відповідні заявки та вирощували бавовник, отримали фінансову допомогу в розмірі 10 000 грн на гектар.
Фото надані Інститутом кліматично орієнтованого сільського господарства НААН
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Цього року розпочалося впровадження грантової програми, яка направлена на відшкодування вартості обладнання бізнесу, який хоче займатися переробкою: компенсація складає 200 тис. грн з обласного бюджету.

Міністерство економіки та довкілля України підготувало та затвердило перелік промислової техніки та обладнання вітчизняного виробництва для практичної реалізації програми компенсації 15% вартості, яку відновили минулого тижня.

Організація водокористувачів «Головківка» отримала у власність Головківську зрошувальну систему.

Війна змусила виробників, не лише агропродукції, адаптуватися до викликів. Бізнес продовжує впроваджувати інновації та шукати шляхи виживання. Сьогодні важливо перетворити стійкість на конкурентоспроможність завдяки партнерству, локалізованому виробництву, сучасній логістиці та новим інвестиціям.

Індустріальні парки — дуже важливий інструмент не лише для відбудови й відновлення України, а і для окремих регіонів.

Фермерське господарство «Стоянов А.А.» (Одеська обл.) з наступного року готується до вирощування бавовнику в промислових масштабах.

Агрохолдинг «НІБУЛОН» за дев’ять місяців 2026 року сплатив на Миколаївщині 160,9 млн грн податків — на 13,8% більше, ніж за аналогічний період торік.
.png)
25 листопада 2026 року відбудеться GO GLOBAL UA 2026 — спеціалізована онлайн-конференція про стратегії міжнародного масштабування українського бізнесу, реальні кейси експансії та рішення, що допомагають будувати прибутковий бізнес на різних ринках.

Конкурентоспроможність для виробників української продукції сьогодні в пріоритеті. Адже бізнес прагне розвивати виробництва попри війну, тому демонструє стійкість і працює над удосконаленням рішень і розробок, які успішно просуває на внутрішньому ринку та за кордоном.