Органічні ферми з вільним вигулом курей генерують майже вдвічі більше викидів парникових газів на кілограм яєць, ніж традиційні птахофабрики, обладнані клітковими системами.
Про це свідчить дослідження британських науковців, опубліковане в журналі Royal Society Open Science, пише LIGA.net.
Зазначається, що системи вільного вигулу вважаються більш гуманними, проте в них виявили суттєвий недолік: через нижчу продуктивність для виробництва тієї ж кількості яєць потрібно утримувати значно більшу кількість курей, які споживають більше корму на одиницю виробленої продукції, а виробництво цього корму є головним фактором екологічного сліду.
Органічне виробництво з вільним вигулом також показало найгірші результати за потенціалом евтрофікації водойм (яке викликає цвітіння води), закислення довкілля та використання земельних ресурсів. Крім того, смертність курей виявилася найвищою саме в органічних господарствах із вільним вигулом.
Кури-несучки є найбільшою у світі групою тварин, яких утримують у клітках, а глобальне споживання яєць зростає, що робить питання умов їхнього утримання важливим аспектом добробуту тварин, зазначила в коментарі The Guardian одна з авторок дослідження докторка Гаррієт Бартлетт.
«Ми виявили, що господарства, які зазвичай вважаються кращими для добробуту тварин, як-от органічні ферми та господарства з вільним вигулом, насправді можуть потребувати більшої кількості птиці для виробництва однакової кількості яєць, оскільки вони менш ефективні, а їхній вплив на довкілля може бути вищим», — сказала вона.
Водночас Бартлетт зазначила, що дослідження не дає повної картини щодо промислового тваринництва.
«Органічне виробництво може виявитися кращим за показниками токсичності пестицидів і, можливо, впливу на біорізноманіття на фермах», — сказала науковиця.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

В Україні немає сильного батьківського стада індиків. Навіть великі компанії закуповують молодняк за кордоном.

В Україні 2025 року зросла кількість органічних операторів та площі земель, зайнятих під органічне сільське господарство.

Міністерство сільського господарства, лісового господарства та рибальства Японії (MAFF) минулого тижня провело онлайн-аудит української системи контролю та виробничих потужностей продукції птахівництва.

Ягідні господарства України стикаються з дефіцитом робочої сили, зокрема кваліфікованих спеціалістів. Водночас органічне виробництво потребує значної кількості ручної праці.

Шведська сімейна компанія Kivik Musteri, яка об’єднує п’ять поколінь, розташована в одному з наймальовничіших і найбільш екологічно цінних регіонів південної Швеції — Естерлені. Її територія буквально занурена в ландшафт, сформований природою: поруч знаходяться затока Хано, національний парк Стеншувуд і власні яблуневі сади компанії.

Виробник органічної лохини на Київщині через весняні заморозки втратив близько 75–80% врожаю. Підприємство, яке має потужності для вирощування до 300 т ягоди, цього року працює переважно на внутрішній ринок.

Майже 15 років Максим Мельничук із Житомирщини працює у сфері ІТ, але кілька років тому вирішив реалізувати ще один амбітний проєкт — заклав органічну плантацію лохини. Сьогодні у селі Маркова Волиця на площі понад гектар ростуть 4207 кущів ягоди, а модернізувати господарство підприємцю допоміг державний грант «Власна справа» на 350 тис. грн.

Kernel розпочав міжнародний аудит своїх екологічних ініціатив у напрямку зменшення викидів вуглецю за найсуворішим світовим стандартом Verra.

ТОВ СП «НІБУЛОН» після проведення інвентаризації зелених насаджень переходить до наступного етапу управління вуглецевим слідом — розрахунку вуглецевого балансу підприємств та оцінки можливостей його покращення.