Українська зернова асоціація закликала організувати якірну стоянку для рейдової перевалки в територіальних водах Румунії.
Про це заявив президент УЗА Микола Горбачьов під час зустрічі, організованої групою Транспортних мереж Генерального Директорату мобільності та транспорту Єврокомісії за участі представників України, Румунії, Молдови та інших країн ЄС, що була присвячена розширенню транспортних можливостей Дунайського шляху, говориться у повідомленні асоціації.
«Організація такого роду перевалки з барж із зерном на великі судна типу Panamax дозволить значно збільшити пропускну здатність Дунайського шляху для експорту українського зерна», — вважають в УЗА.
За попередніми оцінками, дунайські порти України можуть вдвічі збільшити експорт зерна завдяки цьому рішенню — з 2 млн т до 4 млн т.
Також у межах зустрічі обговорили можливість розведення заходу та виходу з українських дунайських портів — баржі заходитимуть під завантаження через українське гирло Бистре, а виходитимуть у Чорне море через румунський Сулінський канал.
Зазначається, що з’явилась можливість використання більших суден, які могли б проходити Сулінським каналом, зокрема було протестовано рух судна дедвейтом 24 тис. т.
Президент УЗА наголосив на перевагах такого рішення:
Окрім того, румунська сторона одночасно збільшить для себе доходи від портових зборів та розвантажить безпосередньо свої порти, оскільки зерновози не будуть потребувати причалу.
«Також у межах зустрічі Дунайського кластеру генеральний директор Залізниці Молдови Олег Тофілат заявив, що молдовська сторона готова знизити тарифи для транзиту українського зерна її територією до рівня української залізниці. Таке рішення також дозволить розвиватися і молдовському порту в Джурджулештах», — додали у УЗА.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Повноцінної альтернативи морським шляхам через порти Великої Одеси для забезпечення експортного потенціалу України наразі немає. Водночас держава працює над створенням умов для розвитку приватного флоту та безпечної роботи бізнесу.

«Укрзалізниця» вважає реалістичною оцінку потенційної пропускної спроможності залізничного маршруту через Молдову для експорту зерна на рівні 4,5 млн т на рік.

Автомобільні пункти пропуску в серпні поточного року забезпечили експорт 325 тис. т агропродукції. Це на 12,4% більше, ніж у липні (289,2 тис. т), і на 23,7% перевищує обсяги аналогічного місяця минулого року.

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 4 вересня складає 3,9 млн т, що на 14% менше за показник минулого сезону.

Україні для стабільного експорту необхідно не лише вирішити проблеми альтернативної логістики, а й надати судновласникам надійні гарантії безпеки через механізми страхування.

Припортовий зерновий складський комплекс у м. Ізмаїл (Одеська обл.) виставили на продаж.

Використання альтернативної логістики коштуватиме сільгоспвиробникам додатково 50–70 євро на кожній тонні продукції, а загальні втрати аграрного сектору України можуть становити від $1,5 млрд до $3 млрд. Саме тому підтримка міжнародних партнерів є надзвичайно важливою як для України, так і для збереження глобальної продовольчої безпеки.

Українська зернова асоціація (УЗА) прогнозує врожай зернових та олійних культур у 2026 році на рівні 84,6 млн т (у червні очікувалось 83,6 млн т).

Україна втратила близько третини потужностей для експорту зерна через ключові чорноморські порти в результаті російських атак на портову інфраструктуру.

Україна у 2025/26 МР (закінчився 30 червня) експортувала 41,1 млн т зернових та олійних, що нижче попереднього сезону (46,7 млн т) і значно менше від сезону 2023/2024 (57,5 млн т зернових та олійних).