Український ринок добрив зросте з 3,2 млн т у 2024 році до 3,4-3,5 млн т у 2025 році.
Такий прогноз зробили аналітики Ostchem, говориться у повідомленні Group DF.
«Наш прогноз оптимістичний. Ми бачимо, що епоха високих цін на газ, що становить близько 80% собівартості азотних добрив, поступово добігає кінця на тлі глобальних геополітичних зрушень. Фундаментальні передумови для зростання залишаються: добрива в Україні застосовуються у значно менших обсягах, ніж у розвинених країнах, цей рівень є нижчим за довоєнні показники. В Україні обсяг внесенння азотних добрив — близько 86,9 кг/га. Для порівняння, у США цей показник становить 140-150 кг/га, в Бразилії — 246 кг/га, в Китаї — 340 кг/га. Потенціал зростання — колосальний», — зазначив директор з корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов.
Так, за консервативного сценарію очікується зростання на 8-10% у найближчі два роки, а у разі оптимістичного, за умови досягнення мирних угод — до 15–18%.
«Лідерами ринку залишаться аміачна селітра, карбамід і КАС. При цьому КАС демонструє високу динаміку завдяки своїй ефективності та новим виробничим потужностям, що нарощуються в Україні. Сьогодні ринок споживає близько 850 тис. т КАС на рік, а потенціал галузі дозволяє говорити про досягнення позначки в 1 млн т», — розповів Арестархов.
За його словами, динаміка галузі залежатиме від низки чинників: ціни на газ, глобальної кон'юнктури зернового ринку, здатності уряду реалізовувати зважену протекціоністську політику та, безумовно, перебігу війни. Однак подальше підвищення тарифів «Укрзалізниці» та проблеми з енергетикою можуть уповільнити розвиток ринку.

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Ситуація на світових ринках азотних добрив залишається динамічною: в Африці спостерігається стрімке зростання цін, проте в Україні — неочікуване зниження.

Світовий ринок добрив завершує серпень без єдиного цінового тренду.

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Використання азотних добрив аграріями Черкащини скоротилося майже на 30%, порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Це ставить під загрозу врожай зернових та олійних культур.

Ціни на азотні добрива різко впали з рекордних максимумів, досягнутих під час війни в Ірані, ще до того, як судна почали вільно курсувати через Ормузьку протоку.

Партія карбаміду вперше за останні 7 років була відвантажена через порт Чорноморськ для міжнародних покупців у країнах Середземноморського регіону.

В Україні комплексні добрива випускалися на «Сумихімпром» та «Дніпровському заводі мінеральних добрив», які наразі простоюють і через воєнні ризики навряд чи запустяться. Тому українське виробництво представлене компаніями, які змішують, гранулюють чи компактують готову продукцію.

Холдинг Ostchem (входить до Group DF) запускає виробництво аміачної селітри АМС30 — нового азотного добрива для українських аграріїв.

Компанія «ТАС Агро» завершує внесення азотних добрив на озимі культури в межах весняно-польових робіт.