Український ринок добрив зросте з 3,2 млн т у 2024 році до 3,4-3,5 млн т у 2025 році.
Такий прогноз зробили аналітики Ostchem, говориться у повідомленні Group DF.
«Наш прогноз оптимістичний. Ми бачимо, що епоха високих цін на газ, що становить близько 80% собівартості азотних добрив, поступово добігає кінця на тлі глобальних геополітичних зрушень. Фундаментальні передумови для зростання залишаються: добрива в Україні застосовуються у значно менших обсягах, ніж у розвинених країнах, цей рівень є нижчим за довоєнні показники. В Україні обсяг внесенння азотних добрив — близько 86,9 кг/га. Для порівняння, у США цей показник становить 140-150 кг/га, в Бразилії — 246 кг/га, в Китаї — 340 кг/га. Потенціал зростання — колосальний», — зазначив директор з корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов.
Так, за консервативного сценарію очікується зростання на 8-10% у найближчі два роки, а у разі оптимістичного, за умови досягнення мирних угод — до 15–18%.
«Лідерами ринку залишаться аміачна селітра, карбамід і КАС. При цьому КАС демонструє високу динаміку завдяки своїй ефективності та новим виробничим потужностям, що нарощуються в Україні. Сьогодні ринок споживає близько 850 тис. т КАС на рік, а потенціал галузі дозволяє говорити про досягнення позначки в 1 млн т», — розповів Арестархов.
За його словами, динаміка галузі залежатиме від низки чинників: ціни на газ, глобальної кон'юнктури зернового ринку, здатності уряду реалізовувати зважену протекціоністську політику та, безумовно, перебігу війни. Однак подальше підвищення тарифів «Укрзалізниці» та проблеми з енергетикою можуть уповільнити розвиток ринку.

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

Ситуація на світових ринках азотних добрив залишається динамічною: в Африці спостерігається стрімке зростання цін, проте в Україні — неочікуване зниження.

Світовий ринок добрив завершує серпень без єдиного цінового тренду.

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Використання азотних добрив аграріями Черкащини скоротилося майже на 30%, порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Це ставить під загрозу врожай зернових та олійних культур.

Ціни на азотні добрива різко впали з рекордних максимумів, досягнутих під час війни в Ірані, ще до того, як судна почали вільно курсувати через Ормузьку протоку.

Партія карбаміду вперше за останні 7 років була відвантажена через порт Чорноморськ для міжнародних покупців у країнах Середземноморського регіону.

В Україні комплексні добрива випускалися на «Сумихімпром» та «Дніпровському заводі мінеральних добрив», які наразі простоюють і через воєнні ризики навряд чи запустяться. Тому українське виробництво представлене компаніями, які змішують, гранулюють чи компактують готову продукцію.

Холдинг Ostchem (входить до Group DF) запускає виробництво аміачної селітри АМС30 — нового азотного добрива для українських аграріїв.

Компанія «ТАС Агро» завершує внесення азотних добрив на озимі культури в межах весняно-польових робіт.