Україна у 2022/23 МР збереже лідируючу позицію на світовому ринку соняшникового шроту, незважаючи на зниження експорту на 11%.
Таку думку висловила аналітик олійного ринку «УкрАгроКонсалт» Світлана Купрєєва.
«За перші чотири місяці поточного сезону Україна експортувала 1454 тис. т соняшникового шроту, перевищивши показник минулого року на 0,5%. Після падіння щомісячних відвантажень до 50-60 тис. т у зв’язку з початком війни росії на території України до завершення минулого сезону експорт відновився до 285 тис. т», — уточнила експерт.
Цього сезону продовжилося зростання відвантажень, вважає вона. Середньомісячний обсяг експорту за перші чотири місяці — 364 тис. т проти торішнього показника за аналогічний період — 362 тис. т.
У структурі експорту відзначається концентрація відвантажень на двох ключових напрямках — Китай та країни ЄС, частка яких збільшилася за рахунок інших напрямків.
«Не можна недооцінювати роль портів у забезпеченні такого рівня експорту. Зерновий коридор зробив свою справу. Відновлення відвантажень соняшникового шроту до Китаю стало можливим у період дії зернового коридору. Територіальна близькість та можливість використання альтернативних шляхів логістики призвели до зростання експорту соняшникового шроту до країн ЄС», — підкреслила Купрєєва.
Експерт також озвучила перспективи 2022/23 МР:

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

У Казахстані наявні потужності з переробки олійних складають 5,4 млн т, водночас продовжують вводитися в роботу нові заводи та розширюються наявні виробництва. До 2029 року потужності з переробки олійних складуть приблизно 9 млн т.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Казахстан у 2026/27 маркетинговому році може стати найбільшим виробником олійного льону у світі. Водночас підвищення мит ЄС на російський льон змінює структуру європейського імпорту на користь Казахстану та інших постачальників.

Всеукраїнська аграрна рада закликала уряд не надавати шроту та макусі пріоритет під час експорту в умовах дефіциту логістичних потужностей. В асоціації вважають, що це може підвищити собівартість продукції тваринництва та обмежити експорт інших аграрних вантажів.

У вересні залізничний експорт макухи та шротів зріс на 68% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а олії — майже на 53%.

Україна заходить у новий сезон-2026/27 з оптимістичною оцінкою щодо врожаю соняшнику та песимістичними настроями щодо реалізації потенціалу переробки.

Український ринок сої у 2025/26 МР змістився від експорту сировини до внутрішньої переробки. Скорочення врожаю та 10% експортне мито майже вдвічі зменшили експорт сої, тоді як переробка досягла рекордного рівня.

Запровадження 10% експортного мита змінило структуру використання сої та ріпаку в Україні у 2025/26 МР: експорт сировини скоротився, натомість переробка всередині країни й експорт олії та шроту зросли до рекордних рівнів.

Україна за 1–27 серпня експортувала 131,3 тис. т соняшникової олії, що на 42,5% менше, ніж за аналогічний період липня.

Китай збільшив імпорт соняшникового шроту у 2025/26 МР удвічі внаслідок призупинення постачання канадського шроту з каноли. При цьому Україна та Казахстан збільшили частку в постачанні цієї продукції на китайський ринок, а росія — знизила.