Україна та Литва обговорили практичну співпрацю у відновленні та розвитку морських портів, зокрема модернізацію інфраструктури та залучення інвестицій.
Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій України.
Заступник міністра Андрій Кашуба, а також представники посольства Литви і керівництво порту Клайпеда під час зустрічі визначили ключові потреби українських портів, що виникли через війну. Серед пріоритетів:
Литва готова долучитися до відновлення через технічну експертизу, операційний досвід, інвестиції та підтримку розвитку морської галузі.
Окремо сторони підтримали ініціативу співпраці між Одеським морським портом і портом Клайпеда.
Серед напрямів: екологічний моніторинг, управління портовими відходами, реагування на забруднення, декарбонізація портів відповідно до вимог ЄС та ІМО.
Литовська сторона також зацікавлена в інвестиційних проєктах, зокрема у форматі державно-приватного партнерства.

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Обсяг капітальних інвестицій за січень-червень 2026 р. становив 307,9 млрд грн. Це на 9,9% більше проти аналогічного періоду 2025 р.

Група компаній «Агрейн» нині переважно розглядає інвестиційні проєкти з терміном окупності 3–4 роки через обмежений доступ до довгострокового фінансування в Україні.

Шведська сімейна компанія Kivik Musteri, яка об’єднує п’ять поколінь, розташована в одному з наймальовничіших і найбільш екологічно цінних регіонів південної Швеції — Естерлені. Її територія буквально занурена в ландшафт, сформований природою: поруч знаходяться затока Хано, національний парк Стеншувуд і власні яблуневі сади компанії.

Чорноморські порти заблоковані вже понад місяць. Поточні умови експорту значно ускладнені порівняно з 2022 роком, адже триває збір врожаю, склади завантажені, а ціни на зерно значно нижчі. На думку експертів, така ситуація зберігатиметься щонайменше до кінця року, тому альтернативну логістику треба налагоджувати вже зараз і надовго.

В Україні 470 тис. га замінованих полів, і частину з них розміновують неофіційно.

У період розпалу жнив у портах Великої Одеси через атаки ворога по інфраструктурі та суднах повністю заблоковано експорт агропродукції. Сьогодні ситуація набагато критичніша за 2022 рік, адже зараз сільгоспвиробникам потрібні обігові кошти водночас і на посівну, і на покриття боргових зобов'язань перед банками. Але аграрії не можуть отримати перші кошти від реалізації урожаю.

Міжнародний реєстр збитків (RD4U) 13 серпня відкрив для України можливість подавати заяви про компенсацію збитків, завданих російською агресією у категоріях B4 «Державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення» та B5 «Розмінування та очищення від нерозірваних боєприпасів».

Європейський Союз у сезоні 2025/26 скоротив імпорт ріпаку з третіх країн до 5,4 млн т проти 7,5 млн т роком раніше. Однією з причин стало збільшення власного врожаю в ЄС.

Прямі втрати аграрного сектору України внаслідок повномасштабної війни та російських атак перевищили $11 млрд.

Закупівельні ціни на пшеницю у Литві такі низькі, що деяким фермерам вигідніше її спалювати, ніж продавати.