Україна та Литва обговорили практичну співпрацю у відновленні та розвитку морських портів, зокрема модернізацію інфраструктури та залучення інвестицій.
Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій України.
Заступник міністра Андрій Кашуба, а також представники посольства Литви і керівництво порту Клайпеда під час зустрічі визначили ключові потреби українських портів, що виникли через війну. Серед пріоритетів:
Литва готова долучитися до відновлення через технічну експертизу, операційний досвід, інвестиції та підтримку розвитку морської галузі.
Окремо сторони підтримали ініціативу співпраці між Одеським морським портом і портом Клайпеда.
Серед напрямів: екологічний моніторинг, управління портовими відходами, реагування на забруднення, декарбонізація портів відповідно до вимог ЄС та ІМО.
Литовська сторона також зацікавлена в інвестиційних проєктах, зокрема у форматі державно-приватного партнерства.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Верховна Рада України 13 жовтня 2026 року прийняла в повторному другому читанні та в цілому доопрацьований проєкт Закону України «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» (№12384).

Оператори протимінної діяльності за 2 роки роботи в межах програми «Гуманітарне розмінування» очистили понад 20 тис. га.

Компанія Dragon Capital прогнозує 2 роки падіння валового внутрішнього продукту (ВВП) України.

Фрахтові ставки на перевезення костерами з українських дунайських портів зросли через збільшення часу очікування проходження Сулінського каналу. Після закриття через негоду 26 вересня канал відновив роботу 3 жовтня, однак наразі лише для суден, що прямують на вихід.

Підрозділи Міністерства оборони України у вересні 2026 року очистили від мін та вибухонебезпечних предметів 1 347 га звільнених територій, зокрема 339,84 га сільськогосподарських угідь.

В умовах воєнного стану, коли перебої з енергопостачанням загрожують безперервності виробництва, біогаз може стати для тваринницьких і птахівничих підприємств додатковим джерелом електроенергії та тепла.

Країни Балтії ретельніше контролюватимуть походження транзитного зерна з метою протидії торгівлі українською подукціїєю, викраденою росією з тимчасово окупованих територій.

Європейський Союз у сезоні 2025/26 скоротив імпорт ріпаку з третіх країн до 5,4 млн т проти 7,5 млн т роком раніше. Однією з причин стало збільшення власного врожаю в ЄС.

Прямі втрати аграрного сектору України внаслідок повномасштабної війни та російських атак перевищили $11 млрд.