Закупівельні ціни на пшеницю у Литві такі низькі, що деяким фермерам вигідніше її спалювати, ніж продавати.
Про це пише LIGA.net із посиланням на місцеві ЗМІ.
Зазначається, що фермери давали оголошення, у яких пропонували купити пшеницю для опалення. Вони пояснювали, що опалювати приміщення пшеницею вигідніше, ніж дровами чи пелетами (біопаливо, яке виробляють із деревних чи сільськогосподарських залишків), адже тонна пшениці коштує 140 євро, а пелет — 260 євро.
«Це видається ненормальним. Створюється враження, що у нас надлишок зерна. Чи може фермер так чинити? Не знаю, можливо, це такий маркетинговий хід», — припустив природознавець Міндаугас Рила.
На думку експерта, продавати зерно як паливо — неетично, бо за його вирощування сплачують платники податків (вирощування пшениці субсидується Європейським Союзом).
Ціни на зерно впали до мінімуму, а собівартість пшениці не покривається у продажу, пояснив ситуацію віцеголова Союзу фермерів Литви Мартінас Пуйдокас.
«Проблема не в дотаціях, а в складній ринковій ситуації — вирощування зерна вимагає великих зусиль і витрат, які зараз не окупаються», — пояснив він.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Висока вартість логістики продовжує тиснути на експортні ціни на пшеницю, а перспективи подальшого зростання ринку дедалі більше залежать від перебігу посівної кампанії.

Затяжні опади ускладнюють збирання кукурудзи в Україні та збільшують витрати аграріїв.

Ціни попиту на фуражну кукурудзу в напрямку портів Дунаю поточного тижня продовжують перебувати під тиском.

Сьогодні український фермер опинився між двома сильними тисками. З одного боку — дорожчають пальне, логістика, ремонт техніки, насіння, добрива та засоби захисту рослин. З іншого — під час збирання врожаю закупівельні ціни на зерно часто знижуються.

Цього сезону попит на насіння сільгоспкультур дещо менший, ніж торік, адже впливає ціна на товарне зерно та погодні умови. Тому деякі насіннєві компанії не ризикують закладати ділянки, зважаючи на кількість опадів.

Країни Балтії ретельніше контролюватимуть походження транзитного зерна з метою протидії торгівлі українською подукціїєю, викраденою росією з тимчасово окупованих територій.

Латвія та Литва збираються найближчим часом розглянути заборону транзиту російського зерна через свої порти.

Україна та Литва обговорили практичну співпрацю у відновленні та розвитку морських портів, зокрема модернізацію інфраструктури та залучення інвестицій.

Україна запровадила заборону на ввезення продуктів тваринництва з Литовської Республіки через спалах блутангу.

Ключовим бар’єром для експорту українських продуктів переробки зернових залишаються проблеми з логістикою.