Пандемія COVID-19, політична нестабільність, інфляція, зростання цін на продукти харчування та екстремальні погодні явища у 2022 р. продемонстрували крихкість глобальної продовольчої системи та вплив цього на глобальну продовольчу безпеку.
Про це йдеться у щорічному звіті про Глобальний індекс продовольчої безпеки (Global Food Security Index, GFSI), розробленому за підтримки міжнародної сільськогосподарської компанії Corteva Agriscience.
Як зазначається, за результатами аналізу, глобальна продовольча безпека продовжує погіршуватися після досягнення свого піку в 2019 р.
«Хоча глобально показники Індексу означають, що за останні кілька років рівень доступності сільськогосподарських ресурсів за шкалою рейтингу покращився, але загалом у сільському господарстві показники залишаються низькими, включаючи відсутність державних витрат на сільськогосподарські дослідження та розробки, іригаційну інфраструктуру та поліпшення родючості ґрунту», — констатують експерти.
Показники GFSI свідчать, що країни стикаються з безпрецедентним зростанням цін на продовольство та голодом. Світ знаходиться на критичному перехресті. Щоб запобігти значним ризикам у глобальній продовольчій системі, необхідно здійснити довгострокові структурні інвестиції.
Стан продовольчої безпеки в Україні погіршився суттєво — країна посідає 71 сходинку Індексу серед 113 країн, хоча минулого року її місце було 58.
«Розв’язана росією війна суттєво вплинула на стан продовольчої безпеки в Україні — країна посіла останнє місце в Європейському рейтингу (26 місце з 26) та на глобальній мапі зайняла 65 сходинку серед 113 країн світу», — зазначається у повідомленні.
За показником «Доступність продуктів харчування» Україна отримала 48,1 бал зі 100 і посідає 93 місце у світі та 26 місце з 26 країн Європи. Найслабкішими чинниками за цією метрикою в країні є політичні та соціальні бар'єри, інфраструктура ланцюга постачань, розвиток сільськогосподарських досліджень та стратегія доступу до продуктів харчування.
Найгірший показник української продовольчої безпеки — «Сталість та адаптивність» (43,5 бала зі 100 та 94 місце глобально) — відображає суттєві проблеми стосовно доступу та управління водними ресурсами, а також недоліки в системі управління ризиками.
За показником забезпечення продуктами харчування Україна посідає найгірше місце в Європі і 65 сходинку глобально, що спричинено суттєвим зростанням цін, зміною середніх витрат на продукти харчування та відсутністю потужних державних програм захисту.
«Єдиний показник, який демонструє кращу ситуацію, — фактор якості та безпечності їжі, за яким Україна налічує 71,3 бали зі 100, або 52 сходинку глобального рейтингу. За оцінками експертів, українці вживають достатньо якісного білка, а харчові продукти загалом є безпечні, хоча раціон середнього українця не відзначається різноманітністю», — додають експерти.
Погіршення продовольчої безпеки в країні через війну спричинене, зокрема, знищеними логістичними ланцюгами та інфраструктурою, зруйнованими господарствами та виробництвами, зменшенням кількості виробленого продовольства на працюючих підприємствах, зростанням базових продовольчих потреб у найбільш постраждалих регіонах країни. Фактично продовольча безпека країни стає відповідальністю бізнесу — агрохолдингів, малих та середніх господарств, а також їхніх партнерів-постачальників ресурсів, вважають дослідники.

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Україна та Угорщина досягли взаєморозуміння щодо відкриття переговорних кластерів у межах вступу України до Європейського Союзу. Останні два кластери переговорів можуть бути відкриті до кінця 2026 року.

Україна визнає занепокоєння європейських фермерів щодо повноцінного доступу української агропродукції до ринку ЄС і готова до конструктивного діалогу про запровадження перехідних заходів для вітчизняного агросектору.

Світові ціни на продовольчі товари за підсумками 2026 року зростуть приблизно на 10%, а у 2027-му — ще на 7%. Сукупне подорожчання за два роки становитиме близько 18%.

Агровиробники із 18 областей України взяли участь у практичному навчанні за програмою «Квиток до ЄС».

Цього року шість українських виробників молочної продукції взяли участь у одній із найбільших міжнародних виставок харчових продуктів і напоїв SIAL Paris у Франції. Компанії вперше експонувалися у профільному павільйоні.

Рекордне світове виробництво зернових не гарантує продовольчої безпеки, оскільки проблеми з логістикою ускладнюють постачання продукції на міжнародні ринки.

Блокування морських шляхів може за два-три місяці викликати кризу в сільському господарстві та дефіцит продовольства в країнах Африки, окремих країнах Азії та на Близькому Сході, куди Україна експортує мільйони тонн продовольства.

Власниця сімейної козиної ферми та сироварні в селі Сливине Миколаївської області Світлана Молчанова автоматизувала виробництво крафтових сирів і планує збільшення виробництва та розширення асортименту сирів завдяки гранту, отриманому навесні 2026 року в межах освітньо-грантової програми TalentA.

Співвласниця сімейної майстерні ITARA Інеса Петухова створила лінію з виробництва корисних солодощів на основі волоських горіхів із цукатами коштом гранту, отриманого навесні 2026 року в межах освітньо-грантової програми TalentA.

Фермерки у Львівській, Миколаївській, Дніпропетровській та Закарпатській областях отримали фінансування проєктів у межах освітньо-грантової програми TalentA 2025-2026 від компанії Corteva Agriscience.