Пандемія COVID-19, політична нестабільність, інфляція, зростання цін на продукти харчування та екстремальні погодні явища у 2022 р. продемонстрували крихкість глобальної продовольчої системи та вплив цього на глобальну продовольчу безпеку.
Про це йдеться у щорічному звіті про Глобальний індекс продовольчої безпеки (Global Food Security Index, GFSI), розробленому за підтримки міжнародної сільськогосподарської компанії Corteva Agriscience.
Як зазначається, за результатами аналізу, глобальна продовольча безпека продовжує погіршуватися після досягнення свого піку в 2019 р.
«Хоча глобально показники Індексу означають, що за останні кілька років рівень доступності сільськогосподарських ресурсів за шкалою рейтингу покращився, але загалом у сільському господарстві показники залишаються низькими, включаючи відсутність державних витрат на сільськогосподарські дослідження та розробки, іригаційну інфраструктуру та поліпшення родючості ґрунту», — констатують експерти.
Показники GFSI свідчать, що країни стикаються з безпрецедентним зростанням цін на продовольство та голодом. Світ знаходиться на критичному перехресті. Щоб запобігти значним ризикам у глобальній продовольчій системі, необхідно здійснити довгострокові структурні інвестиції.
Стан продовольчої безпеки в Україні погіршився суттєво — країна посідає 71 сходинку Індексу серед 113 країн, хоча минулого року її місце було 58.
«Розв’язана росією війна суттєво вплинула на стан продовольчої безпеки в Україні — країна посіла останнє місце в Європейському рейтингу (26 місце з 26) та на глобальній мапі зайняла 65 сходинку серед 113 країн світу», — зазначається у повідомленні.
За показником «Доступність продуктів харчування» Україна отримала 48,1 бал зі 100 і посідає 93 місце у світі та 26 місце з 26 країн Європи. Найслабкішими чинниками за цією метрикою в країні є політичні та соціальні бар'єри, інфраструктура ланцюга постачань, розвиток сільськогосподарських досліджень та стратегія доступу до продуктів харчування.
Найгірший показник української продовольчої безпеки — «Сталість та адаптивність» (43,5 бала зі 100 та 94 місце глобально) — відображає суттєві проблеми стосовно доступу та управління водними ресурсами, а також недоліки в системі управління ризиками.
За показником забезпечення продуктами харчування Україна посідає найгірше місце в Європі і 65 сходинку глобально, що спричинено суттєвим зростанням цін, зміною середніх витрат на продукти харчування та відсутністю потужних державних програм захисту.
«Єдиний показник, який демонструє кращу ситуацію, — фактор якості та безпечності їжі, за яким Україна налічує 71,3 бали зі 100, або 52 сходинку глобального рейтингу. За оцінками експертів, українці вживають достатньо якісного білка, а харчові продукти загалом є безпечні, хоча раціон середнього українця не відзначається різноманітністю», — додають експерти.
Погіршення продовольчої безпеки в країні через війну спричинене, зокрема, знищеними логістичними ланцюгами та інфраструктурою, зруйнованими господарствами та виробництвами, зменшенням кількості виробленого продовольства на працюючих підприємствах, зростанням базових продовольчих потреб у найбільш постраждалих регіонах країни. Фактично продовольча безпека країни стає відповідальністю бізнесу — агрохолдингів, малих та середніх господарств, а також їхніх партнерів-постачальників ресурсів, вважають дослідники.

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Український уряд планує првоести консультації з Єврокомісією щодо збільшення експортних квот на деякі види агропродукції.

Оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом у січні – червні 2026 року збільшився порівняно з відповідним періодом минулого року на $847 млн (+11%) і становив $8,55 млрд.

Ембарго Польщі на українську агропродукцію продовжить діяти попри очікування Брюсселю.

Якщо ситуація в Чорному морі залишатиметься нестабільною, це поступово впливатиме на всю економіку аграрного сектору. Насамперед зростатимуть логістичні витрати, а отже, зменшуватиметься прибутковість виробництва. У таких умовах аграрії будуть обережніше інвестувати в розвиток, оновлення техніки та нові технології.

Власниця сімейної козиної ферми та сироварні в селі Сливине Миколаївської області Світлана Молчанова автоматизувала виробництво крафтових сирів і планує збільшення виробництва та розширення асортименту сирів завдяки гранту, отриманому навесні 2026 року в межах освітньо-грантової програми TalentA.

В Україні триває підтвердження статусу критично важливих підприємств. Уже майже 300 установ Сумської області отримали відповідний статус, серед них 109 підприємств аграрного сектору. Комісіями оперативно приймаються відповідні рішення. Підприємствам надаються консультації щодо умов і критеріїв бронювання, щоб вони змогли вчасно пройти процедуру та продовжили працювати.

Україна завдає ударів виключно по військових об'єктах росії, тоді як рф цілеспрямовано атакує українську цивільну портову інфраструктуру, зернові термінали та торговельні судна.

Співвласниця сімейної майстерні ITARA Інеса Петухова створила лінію з виробництва корисних солодощів на основі волоських горіхів із цукатами коштом гранту, отриманого навесні 2026 року в межах освітньо-грантової програми TalentA.

Фермерки у Львівській, Миколаївській, Дніпропетровській та Закарпатській областях отримали фінансування проєктів у межах освітньо-грантової програми TalentA 2025-2026 від компанії Corteva Agriscience.