Валова продукція сільського господарства Рівненської області вийшла практично на рівень 2021 року. І лише через несприятливі погодні умови становила 99%.
Як говориться у повідомленні Рівненської ОВА, зросло виробництво яєць та молока, збільшилось поголів’я свиней.
«Вперше за останні роки вдалося наростити і поголів’я великої рогатої худоби. Аграрії області зібрали понад 1,4 млн т зернових за минулий рік. А це за останні 5 років на рівні середнього показника», — зазначив голова Рівненської ОВА Віталій Коваль.
Відтак, лише за січень-березень виробництво валової продукції сільського господарства за всіма категоріями господарств зросло на 3%, зокрема по сільськогосподарським підприємствам — на 9,3%.
Також Віталій Коваль зауважив, що Рівненщина — один із небагатьох регіонів України, в якому забезпечено зростання обсягів експорту товарів на 5,7% за минулий рік.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Щорічна інвентаризація поголів’я сільськогосподарських тварин і птиці у господарствах індивідуального сектору стартувала на території Івано-Франківської області 1 вересня.

Волоський горіх — практично безвідходна культура. І заробляти тут можна не лише на продажі ядра. З нього віджимають олію, виготовляють мацерати, а макуху, що залишається після віджиму, переробляють на борошно та інші харчові продукти. Використання знаходиться навіть для зелених горіхів, перегородок, шкаралупи та листя. Тож один урожай може дати виробнику одразу кілька продуктів із доданою вартістю.

Аграрії Одеської області завершили жнива ранніх зернових та зернобобових культур — намолочено понад 5 млн т зерна з площі близько 1200 тис. га. Середня урожайність склала 42 ц/га.

Два реактивні безпілотники 7 вересня атакували елеваторне господарство та автопарк борошномельного підприємства у м. Златопіль Харківської області.

Український агросектор довго вважався технологічно консервативним: рішення на око, звичні контакти, дані «на коліні в блокноті». Але останніми роками саме тут відбувається один із найпомітніших цифрових зсувів: дані з державних реєстрів перетворюються на бізнес-інструменти, дрони й супутники доповнюють ручні обходи полів, а фінансові й агрономічні дані нарешті починають «розмовляти» між собою.

32 мільйони тонн зерна вже зібрали з українських полів. І кожна тонна тепер проходить через виробництво. А там все гостріше відчувають проблему: на лінії просто немає кого поставити. До 1 вересня аграрії намолотили 58% прогнозованих площ, на 11% більше, ніж торік. І з урахуванням ускладнення експорту зерна постає вибір: починати переробляти більше — чи чекати поки продукт зіпсується. Що це означає для власника підприємства? Що через кожну годину простою лінії, елеватора чи сортувальної ділянки тепер проходить більший потік сировини — а отже, зростає й ціна цієї години.

Земельну ділянку і комплекс будівель збанкрутілого ТОВ «Сарненський сирзавод» продали за 3,34 млн грн.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

Сільгоспвиробники Рівненщини завершили збір ранніх зернових культур.

Агропідприємства Рівненщини цьогоріч уже отримали 15,3 млн грн на розвиток переробки.