Обсяги виробництва валової продукції сільського господарства у 2023 році можуть зменшитися проти 2022 року на 2,1%.
Такий прогноз озвучив директор ННЦ «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, говориться у повідомленні установи.
За його словами, таке скорочення виробництва агропродукції пов’язане із продовженням війни в Україні та спричиненими нею проблемами розвитку економіки в цілому.
«Під впливом логістичних проблем експорту сільськогосподарської продукції та падіння закупівельних цін сільськогосподарські виробники змушені скорочувати виробництво найбільш продуктивних видів продукції, таких як пшениця та кукурудза», — пояснюють науковці.
І додають, що втрати доходів сільгосппідприємств у 2022 році та суттєве здорожчання ресурсів зменшують їхні можливості щодо придбання високоякісного насіннєвого матеріалу, повноцінного забезпечення технологічного процесу, особливо щодо внесення достатньої кількості мінеральних добрив та засобів захисту рослин.
«Відносно невеликий розмір зниження обсягів виробництва значною мірою зумовлений і низькою базою порівняння 2022 року, коли під впливом воєнних дій валова продукція галузі зменшилась проти 2021 року більше ніж на чверть», — додав Юрій Лупенко.
У рослинництві валова продукція очікується на 2,1% менше, ніж у 2022 році.
Урожай зернових і зернобобових культур зменшиться проти минулого року на 11%.
При цьому прогнозується збільшення обсягів виробництва по олійних культурах — сої (+12,2%), соняшнику (+6,5%), ріпаку (9,1%).
Обсяги виробництва продукції тваринництва, за прогнозом науковців, зменшаться проти 2022 року на 2,2% при невеликому зростанні продукції вирощування птиці (+1,1%) та зменшенні по інших видах, наприклад, свині (-2,1%) та вовна (-30%).
«В цілому, за прогнозами, очікуване виробництво сільськогосподарської продукції у 2023 році дозволить забезпечити внутрішні продовольчі потреби держави. При цьому по окремих видах продукції рівень забезпечення навіть зростатиме, хоча і не перевершить довоєнний, однак свідчить про стійкість вітчизняного агровиробництва», — підсумував Юрій Лупенко.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Компанія «Макс Ком» запустила на Волині першу чергу нового відгодівельного комплексу, розрахованого на утримання 1960 свиней.

Міністерство аграрної політики та продовольства України розпочало виконання функцій у сферах насінництва, розсадництва та охорони прав на сорти рослин.
В Україні загальна площа гарбузів під урожай 2026 року орієнтовно оцінюється в межах 30 тис. га — переважно завдяки господарствам населення.

Кабінет Міністрів України затвердив два документи, які направлені на контроль впливу генетично модифікованих організмів (ГМО).

Український сектор тваринництва продовжує зазнавати структурної трансформації під впливом ринкових і безпекових викликів.

Спалахи віспи овець і кіз продовжують реєструвати в Румунії, Болгарії та Греції, у зв'язку з чим видано розпорядження про мінімізацію ризиків занесення та поширення цього захворювання на території України.

За місяць у Німеччині розпочнеться найбільша світова виставка, яка об'єднує провідні рішення для всіх галузей тваринництва — EuroTier. Цьогоріч подія проходить під головним гаслом «Intelligence in Animal Farming» — «Інтелект у тваринництві» та фокусується на впровадженні інтелектуальних технологій, автоматизації, штучного інтелекту й роботизованих систем для досягнення максимальної ефективності, сталості та високого рівня добробуту тварин.

У процесі сільськогосподарського використання з часом відбувається виснаження ґрунту, а оскільки цей ресурс обмежений, відновлення родючості повністю залежить від правильної роботи з ним. Українські аграрії дедалі частіше залучають у своїх практиках методи покращення стану ґрунту: зменшують інтенсивність обробітку, висівають покривні культури, вносять органічні добрива та використовують біопрепарати.

Науковці спільно з агровиробниками розробили модель покращення та зміцнення ланцюгів доданої вартості в межах проєкту FarmForce, який об’єднує малих фермерів, бізнес і політиків в Україні та Швеції.

Український агросектор довго вважався технологічно консервативним: рішення на око, звичні контакти, дані «на коліні в блокноті». Але останніми роками саме тут відбувається один із найпомітніших цифрових зсувів: дані з державних реєстрів перетворюються на бізнес-інструменти, дрони й супутники доповнюють ручні обходи полів, а фінансові й агрономічні дані нарешті починають «розмовляти» між собою.