Зокрема, передбачається застосування єдиних положень щодо походження товарів, які експортуються чи імпортуються між 42 країнами-учасницями Пан-Євро-Мед. Також Конвенція передбачається можливість підприємцям, при виробництві товару використовувати сировину і комплектуючі інших країн без застосування митних зборів.
Про це заявив юрист Олексій Горбатюк у своєму блозі на «Європейській правді».
«Цитрусові з преференційним статусом імпортуються з Іспанії в Україну (ЗВТ між Україною та ЄС). В Україні вони були використані для виробництва фруктових соків. Пізніше ці соки були експортовані в Чорногорію (ЗВТ між Україною та Чорногорією). Соки будуть зберігати преференційний статус і експортуватися за ставкою мита «0%» і при цьому мати статус походження з України», — заявив експерт.
При цьому він додає, що для посвідчення походження товару при його виробництві із сировини або комплектуючих, які були імпортовані в рамках Конвенції, і його подальшого експорту буде потрібний сертифікат EUR-MED, що видаватиметься в разі дотримання правил діагональної кумуляції. Цей сертифікат, як і сертифікат EUR.1, буде видаватися структурними підрозділами митниці. Для цього експортеру або його уповноваженому представнику необхідно буде подати заяву і заповнений бланк сертифіката, форми яких наводяться в додатках до Конвенції.
«На відміну від сертифікату EUR.1, в сертифікаті EUR-MED обов’язково має бути заповнена графа 7 Remarks. У разі якщо товар отримав статус преференційного походження на підставі кумуляції, в графі 7 необхідно перелічити країни, звідки походить сировина або комплектуючі, які були використані у виробництві, — Cumulation applied with. Якщо товар зі статусом преференційного походження повністю був вироблений в Україні або матеріали, які були використані при виробництві, без статусу преференційного походження, були достатньою мірою перероблені, в графі 7 слід зазначити, що кумуляція не застосовувалася (No cumulation applied)», — стверджує юрист.
На думку експерта, Конвенція відкриє доступ до нових ринків для українських виробників товарів, які в своєму виробництві використовують сировину і комплектуючі з різних країн-членів Конвенції. Також зросте попит на українську сировину і комплектуючі. Від цього насамперед виграють українська металургія і легка промисловість.
«Є всі підстави вважати, що приєднання України до конвенції Пан-Євро-Мед залучить країну до європейських та глобальних ланцюжків доданої вартості, збільшить обсяги прямих інвестицій до нашої країни», — наголосив Олексій Горбатюк.

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

Агрохолдинг Avesterra Group планує до кінця 2027 року збільшити експорт курятини до 1 тис. т на місяць, що становитиме близько 20% виробництва. Компанія розширює постачання до Великої Британії та вже вийшла на ринки Нідерландів і Естонії.

Торговельна угода між Україною та Норвегією, підписана 2025 року, має набути чинності 2027 року. Оновлений документ має пройти ратифікацію в країнах-учасницях — Ісландії, Ліхтенштейні, Швейцарії. Сьогодні діє угода, яка дає можливість Україні експортувати до Норвегії всю ту продукцію, яка постачається до ЄС.

Українські виробники харчових продуктів і вина представили свою продукцію на SIAL Paris 2026 — одній із найбільших міжнародних виставок харчової індустрії, що відбулася 17–21 жовтня в Парижі. Загалом Україна була представлена сімома національними та колективними стендами, а також 28 індивідуальними експозиціями.

Від початку повномасштабної війни торгівля України з Норвегією зросла на 45%. І хоча сьогодні прослідковується незначний спад (-8%), все ж таки торговельні відносини продовжуються. З Норвегії до України експортується набагато більше продукції — у 2025 році було продано майже на 4,9 млрд євро.

Капітан російського судна «MATROS POZYNICH» отримав підозру у порушенні законів та звичаїв війни. За даними слідства, він організував незаконне вивезення з тимчасово окупованої території України 54 374 т української пшениці до Сирії під виглядом російської продукції.

З початку повномасштабного вторгнення в Україні скоротилося виробництво грибів, але не значно. У 2020 році воно складало понад 60 тис. т на рік, у 2025 році — в межах 50-60 тис. т на рік.

Обмеження експорту через блокування чорноморських портів посилює фінансові проблеми аграріїв і може призвести до затримок із виплатою орендної плати власникам земельних паїв.

Україна обговорює з Туреччиною, Індією та Єгиптом можливість відновлення безпечного судноплавства в Чорному морі для експорту аграрної продукції. Серед пропозицій — гарантувати безпеку суден під прапорами цих країн, які заходили б як в українські, так і в російські порти.

«Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) закликає забезпечити рівний доступ до послуг перестановки вагонів на європейську колію 1435 мм.