Україна експортує переважну більшість агропродукції оминаючи Польщу, однак є товари, які неможливо везти морем.
Про це у телеефірі заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, повідомляє міністерство у Telegram.
«86% агропродукції станом на січень 2024 року експортується морем через порти Одеси та Дунайського регіону. Однак є продукція, яка не може їхати морем, яку потребують, наприклад, німецькі споживачі. Такі продукти як цукор та вівсянка неможливо з Чернігівщини через Одесу і порт у Гамбурзі везти до супермаркету Берліна. Це величезні логістичні витрати», — пояснив він.
Тарас Висоцький зауважив, що таким шляхом доставляється невеликий обсяг агропродукції, однак інших варіантів немає.
Він підкреслив, що Євросоюз імпортує з України часто менше агропродукції, ніж з інших країн. Зокрема, Бразилія постачає у ЄС значно більше цукру, ніж Україна.
«Якщо в будь-якому разі ЄС потребує цієї продукції та купує її в інших країн, то чому дискредитують Україну? Ми не витісняємо європейських фермерів, ми конкуруємо з іншими не членами ЄС за доступ до ринку ціною та якістю», — пояснив він.
Водночас міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що у Польщі відбулося перекладання відповідальності за проблеми європейських фермерів на Україну.
«Ніхто не говорить про російське зерно, яке надходить на ринок Європи. Чомусь ніхто не бореться із зерном з інших континентів. Розкрутили одну тему, що у всьому винна Україна. Таке розуміння існує на рівні цих протестувальників», — сказав Кулеба в інтерв’ю «Голосу Америки».
Він зазначив, що урядам країн Європи потрібно почати чесно говорити з фермерами про те, що проблема набагато ширша, і не варто в усьому звинувачувати лише Україну.
«Ми не будемо цапами-відбувайлами, які терпітимуть ці нападки. Якщо треба буде діяти жорстко, то ми будемо. І нехай потім не ображаються, що ми виявили характер. Ми далі жорстко захищатимемо свої економічні інтереси», — заявив глава МЗС.
Дипломат наголосив, що уряди Польщі та України працюють над рішенням.
«Цей конфлікт нікому не потрібен, але далі будуть додаткові провокації. Ми розуміємо, що росіяни та їхні агенти нагнітатимуть цю історію, а тому потрібно тримати голову холодною і швидко ухвалювати рішення, які заспокоять ситуацію», — резюмував міністр.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Україна у 2025 році стала найбільшим покупцем мінеральних добрив із Польщі.

До запуску в Україні національної системи страхування воєнних ризиків ритейлери і виробники мають індивідуально вирішувати питання щодо розділення фінансових втрат від знищених продуктів на складах.

Уряд найближчим часом розширить програми підтримки роздрібних торговельних мереж, які постраждали від російських атак.

Попри постійні удари росіян по продовольчих складах і логістичній інфраструктурі в Україні немає дефіциту продовольства, адже виробляється достатньо продуктів харчування для забезпечення внутрішнього ринку. Однак у цій ситуації ритейлу та виробникам доведеться змінювати логістику, що призведе до подорожчання продуктів. Раніше у виробничій собівартості харчових продуктів логістичний складник до полиці становив від 23% до 30%, тепер логістика формуватиме цінник.

З 1 по 26 серпня було експортовано 1,423 млн тонн зернових, олійних та продуктів їх переробки, що становить 33% від потреби на цей період.

Альтернативна логістика через Польщу та інші країни ЄС не повинна розглядатися лише як екстрений запасний варіант, а має бути довгостроковою метою.

Війська рф сьогодні, 13 липня, атакували цивільне судно під прапором Республіки Того під час розвантаження мінеральних добрив в українському порту.

Агроспільнота ХVII Міжнародної конференції «Ведення агробізнесу в Україні» знайомилася з крафтовими продуктами малих виробників на тематичному стенді AgroPortal.ua та Посольства Королівства Нідерландів в Україні.