Багато українських підприємств уже зараз відповідають європейським стандартам якості та безпеки продукції. Вони впровадили систему HACCP, модернізували виробничі лінії та обладнання, а також проводять регулярний контроль якості продукції.
Про це повідомила координаторка Євроінтеграційного комітету Єлизавета Святківська у коментарі «БізнесЦензор».
За її словами, ці підприємства зможуть без проблем адаптуватися до нових вимог законодавства ЄС, частина з них має єврономер та право експортувати до ЄС.
«Але, з іншого боку, значна частина українських молокопереробних підприємств потребує оновлення та модернізації. Їм необхідно впровадити нові технології, підвищити рівень санітарії та гігієни, а також сертифікувати свою продукцію відповідно до європейських стандартів. Цей процес потребує значних інвестицій, яких багато підприємств не мають», — пояснює Святківська.
На її думку, головними каменями спотикання бізнесу на шляху до євроінтеграції є:

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Механізм підтримки українських аграріїв після вступу України до Європейського Союзу відрізнятиметься від того, який застосовувався до країн, що вступили до ЄС раніше.

Середньовиважена ціна трьох ґатунків молока-сировини станом на 9 вересня становила 15,10 грн/кг без ПДВ, що на 75 коп. більше відносно попереднього місяця.

Бразилія обійшла Канаду та стала третім найбільшим експортером свинини у світі, поступаючись лише Європейському Союзу та США.

Класичний страховий ринок не здатний самостійно покрити втрати українських підприємств під час війни через масштаб руйнувань, тому для їх компенсації потрібне залучення державних коштів і допомога міжнародних партнерів.

Україна розраховує на відкриття аграрного кластера в межах переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу на початку 2027 року.

Україна фактично перетворилася з нетто-експортера молочних продуктів на нетто-імпортера: сальдо зовнішньої торгівлі стало від’ємним.

В Україні активізується ринок молочних консервів.

За останні декілька років у бік українських аграріїв звучало чимало звинувачень від польських фермерів. Є певна конкуренція між виробниками обох країн, а також побоювання щодо можливого тиску на польських фермерів у разі вступу України до ЄС. Чи можливий компроміс між виробниками і аграріями двох країн?

Коротка, але важлива ера відкритої торгівлі між ЄС та Україною завершилася. Стосунки між двома сторонами після закінчення дії автономних торговельних заходів (АТЗ) поки що регулюються перехідною домовленістю. Цей режим діятиме на принципі поверення до довоєнних тарифних квот у межах Угоди про поглиблену та всеохопну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ/DCFTA) на основі формули 7/12 від обсягів квот 2021 року.