9,2 тис. безробітних з числа колишніх працівників сільського, лісового та рибного господарств станом на 1 серпня перебували на обліку в Державній службі зайнятості. Число вакансій для цих спеціалістів налічує 2,3 тисячі.
Про це УНН повідомили у відповідь на запит у Державному центрі зайнятості.
Водночас налічується 3,7 тис. безробітних, які раніше працювали у сфері виробництва харчових продуктів, хоча у базі відомства для них є 2,1 тис. вакансій.
Говорячи про те, які саме фахівці наразі шукають працевлаштування через центри зайнятості, представники ДЦЗ зазначили, що серед них переважають трактористи, фахівці з комплексного обслуговування сільгоспвиробництва, працівники фермерського господарства та фахівці з лісокультурних робіт. Також шукають роботу доярі, виноградарі, оператори лінії з виробництва харчової продукції, птахівники та агрономи.
Загалом з початку російської агресії за допомогою у підрозділи ДЦЗ зверталися 1,2 млн громадян, а нові робочі місця з допомогою працівників служби знайшли 382 тис. українців.
Найчастіше українські роботодавці наразі шукають представників робітничих професій та працівників сфери торгівлі та послуг.
Загалом же станом на 1 серпня 2023 року на обліку в Державній службі зайнятості перебували 112 тис. зареєстрованих безробітних, а кількість вакансій становить майже 60 тисяч. Таким чином, у цілому по країні на одне вільне робоче місце в середньому претендує 2 особи (на відповідну дату минулого року — 12 осіб, на початок 2023 року — 9 осіб).

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

Марію Дідух призначили заступницею міністра аграрної політики та продовольства.

У Державному аграрному реєстрі (ДАР) тимчасово призупинено приймання заявок на визначення підприємств агропромислового комплексу критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Кабінет Міністрів України на засіданні 23 жовтня створив Координаційний центр з організації бронювання, уточнив визначення критичності та ініціював перегляд галузевих і регіональних критеріїв критичності з урахуванням нових вимог.

Сільгоспвиробники активно подають через Державний аграрний реєстр (ДАР) заявки для визначення підприємств агропромислового комплексу критично важливими.

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький назвав основні напрямки роботи, які сформувались після 100 днів на посаді.

У першому півріччі 2026 року найактивніше зарплати зростали в агрономічному та інженерному напрямах: для більшості компаній, які переглядали оплату в цих функціях, підвищення становило 10–20%. Загалом 81% агрокомпаній уже підвищили доходи персоналу, ще 13% планують переглянути їх до кінця року.

Компанії МХП, Kernel та «Астарта-Київ» посіли перші три місця у рейтингу роботодавців агросектору, які найчастіше згадують ChatGPT і Gemini.

Дефіцит персоналу в українському агросекторі закріпився як довгострокова характеристика ринку, з якою компанії будуть працювати ще роками. Понад 80% агрокомпаній підвищили зарплати на 10-20%, але шукати персонал стало складніше, ніж торік.

У ситуації, коли компанії конкурують за обмежену кількість спеціалістів, традиційні підходи до найму перестають працювати. Бізнесу потрібно змінювати саму логіку роботи з ринком праці.

У агропродовольчому секторі нині задіяно близько 15% усього кадрового потенціалу України. З початком повномасштабного вторгнення на ринку праці існує гострий дефіцит працівників, а євроінтеграційний курс змінює вимоги до підготовки кадрів саме в сільському господарстві.